Юридична особа

Компанії, підприємства, суспільства, організації, які мають можливість самостійної участі у цивільно-правових відносинах поруч із фізособами, мають такі самі правомочності та обов'язки, є повноцінними суб'єктами права. Це найбільш лаконічне визначення юридичної особи як учасника загальнообов'язкових і гарантованих державою правил поведінки в суспільстві.

Хто належить до юридичних осіб?

Цивільний кодекс України говорить про те, що юридичною особою може бути визнана фірма, організація та будь-який інший суб'єкт господарювання, який має у своїй власності (на балансі) відокремлене майно і відповідає за своїми зобов'язаннями, у тому числі: борги, виплати, гарантії, податки та і т.д.

Крім того, дана організація на законних підставах може від свого імені набувати та здійснювати цивільні права та нести обов'язки, тобто мати цивільну право- та дієздатність, виступати безпосереднім заявником або особою, яка відповідає в судовому процесі.

Обов'язкові ознаки юридичної особи

Усі заходи та процедури з заснування, діяльності та ліквідації юридичних осіб регулюються різними законами, але здебільшого керуються Цивільним кодексом України. Слідуючи якому, юридична особа повинна мати власне ім'я, внутрішню структуру, у тому числі і схему управління, юридичну адресу і, звичайно ж, бухгалтерський облік.

Крім того, статусні та правові характеристики, а також обов'язки юридичних осіб встановлюються та фіксуються пакетом документації, що створюється на стадії установи суб'єкта господарювання. Компанія, фірма, підприємство або організація, що мають статус юридичної особи в обов'язковому порядку мають такі ознаки:

• Організаційна єдність, що підтверджується наявністю установчих документів, де відображено систему органів управління та структуру підрозділів для виконання певних функцій. Керівні органи юр. особи можуть виражатися одноосібним управлінцем (як у випадку з президентом або генеральним директором компанії, а також головою правління), а також колективним органом (рада директорів, громади тощо). Саме ця структура управлінців і визначає основні постулати, волю та вектор розвитку юридичної особи з її зовнішньою взаємодією.
• Майнова відокремленість є фонд, оформлений на дану юридичну особу. При цьому сам фонд є самостійним фінансовим балансом компанії. Зовнішнім фактором, що підтверджує цю майнову самостійність, є рахунок у банку, відкритий на юридичну особу.
• Самостійно бере участь у всіх операціях цивільного обігу. Це означає, що юридичні особи можуть на законних підставах купувати та розпоряджатися правами та обов'язками, виступати учасником цивільно-правового економічного обороту, відповідачем у суді, набувати та здійснювати майнові права виключно від свого індивідуалізованого юридичного найменування.
• Майнова відповідальність за скоєні операції у межах господарську діяльність організації також буде повністю на юр. особі. Тобто юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями, сплачує податки, повертати кредити тощо, виключно тим матеріальним майном, яке за статутом належить. Це також і той факт, що засновники організації звільняються від цієї відповідальності.

Також точно і засновники/учасники не відповідають належним їм майном за борги створеної ними ж юрособи. Однак слід пам'ятати, що в деяких ситуаціях (врахованих законодавством або статутною документацією), засновники можуть бути змушені нести субсидіарну відповідальність відповідно до чинних обставин.

Правосуб'єктність юридичних осіб

Тут йтиметься про здатність юридичної особи виступати повноцінним і повноправним суб'єктом цивільних відносин. Правосуб'єктність фізичних осіб складається з цивільної правоздатності та дієздатності зазначених осіб. Громадянська ж правоздатність юридичної особи — це можливість мати цивільні права та обов'язки.

Цей цивільно-правовий потенціал виникає з того часу, коли формується юр. особа, тобто. Одночасно в момент утворення та державної реєстрації. А припинення відбувається як тільки відповідний запис про припинення юрособи вноситься до Єдиного державного реєстру. Юрособа містить у собі здатність таких самих цивільних прав та обов'язків, як і фізособу, крім тих, які за своїми природними якостями можуть бути властиві виключно людині (стаття 91 Цивільного Кодексу).

В Українському законодавстві працює принцип універсальної правоздатності – це відображення тенденції розвитку громадянського права як приватного. Нарівні з майновими правами юридичної особи у ЦК України закріплені та немайнові права. Зокрема, юридичні особи мають право на безпеку інформації та таємницю кореспонденції, на статус недоторканності ділової репутації, інші особисті права, виражені немайновими категоріями (ст. 94 ЦК).

Чим відрізняється фізична особа від юридичної особи?

Якщо говорити доступною мовою, не вдаючись у термінологію юристів та законодавців, фізособою називають будь-якого з нас, тобто людину, яка наділена обов'язками та певними правами за фактом свого існування. А ось статус юридичної особи виникає за фактом проходження законної реєстрації в державних органах. Юридичні особи можуть виникати у форматі товариств, установ та інших утворень (за законодавством). Тобто, для фізичних осіб, так би мовити, за правом існування та проживання, є можливість придбання та розпорядження майновими та немайновими правами, а також обов'язками.

Будь-яка людина може набувати та здійснювати майнові права від свого імені. Але якщо група людей вирішить господарювати чи проводити якусь діяльність, щоб мати право та обов'язок у якійсь із сфер діяльності, брати участь у судових процесах, бути позивачем та відповідачем у суді, набувати та здійснювати майнові права, охороняти свою інтелектуальну власність чи репутацію , Як одна особа, дані люди реєструють юридичну особу (в яку вони входять самі або зі своїм майном, або тим і іншим одночасно). Таким чином, завдяки державній реєстрації група особистостей, об'єднавшись із якоюсь метою, отримує права та обов'язки юрособ.

Звичайно, правосуб'єктність юридичних деяким чином відрізняється від правосуб'єктності фізичних осіб (наприклад, юридична особа не має права передавати своє майно за заповітом). Крім того, у зміст правосуб'єктності юридичної особи також входить можливість створення відокремлених підрозділів, філій та представництв, що звичайно ж виключається у випадку фізособи, яка є особистістю.

Юридична особа, її види

Створювати організації, реєструючи їх як юридичні особи, можна шляхом об'єднання осіб та/або майна. Такі компанії мають право від імені купувати і здійснювати контроль за товарами і послугами. Залежно від порядку створення прийнято виділяти такі види :

• юридичних осіб приватного права, які утворюються на підставі установчої документації (стаття 87 ЦК України). Кодексом також встановлюється порядок заснування юрособи, її організаційно-правовий формат та статус.
• юридичних громадського права – створюються розпорядчими актами Президента, органів державної влади місцевого самоврядування. Правовий статус такої юридичної особи, порядок її створення встановлюється Конституцією України та іншими законами.

Крім того,створення юридичної особи може бути здійснено за допомогою примусового поділу, коли для цього є законна база та обґрунтування. За складом засновників буває юридична особа:

• де засновниками виступають інші юридичні особи (це будь-якого типу спілки та асоціації);
• коли засновники – лише державні організації (так звані унітарні підприємства);
• якщо засновниками виступили будь-які суб'єкти громадянського права (всі інші юр. особи).

Класифікація згідно з характеристикою правомочностей учасників юридичних осіб виділяють організації:

• де учасники мають право власності або інше право на майно юрособи (держпідприємства чи комунальні установи, наприклад);
• в яких засновники мають зобов'язальні права (кооперативи, господарські товариства та товариства);
• де учасники юридичної особи не мають майнові права (об'єднання, товариства, релігійні громади, фонди, організації та об'єднання юридичних осіб).

Комерційні та некомерційні організації

Існують такі юридичні особи, які виникли із некомерційною метою. Тобто їхню підставу було обумовлено об'єднанням осіб у неприбутковий суб'єкт - суспільство. Серед неприбуткових установ та об'єднань можна виділити такі напрямки:

• Благодійні, їх реєстрація як юридичних дає право брати участь у грантах, представляти інтереси організації у правовому полі;
• Релігійні, їхнє існування забезпечує законодавство України;
• Політичні, створені для здійснення громадської діяльності з метою представлення інтересів в органах місцевого самоврядування;
• Дитячі та молодіжні, наприклад, скаутська організація «Пласт».
• Творчі, пропагують той чи інший вид мистецтва, обмінюються досвідом, залучають нових учасників тощо;
• ОСББ – об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, організація обслуговування потреб будинку;
• Сільськогосподарські, обмежуються обслуговуючими кооперативами.

Відповідно до ст.85ГК непідприємницьке суспільство немає завдання отримання прибутку її наступного розподілу між учасниками юридичної особи. У той час як підприємницьке, по суті комерційне, суспільство має на меті своєї діяльності отримання прибутку, вигоди та подальшого її розподілу між учасниками організації-юридичної особи.

Відповідно до ст.84 ЦК можуть бути створені як господарські товариства (повне, акціонерне, командитне, з обмеженою чи додатковою відповідальністю). А також виробничі чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють із метою отримання комерційної вигоди. Увага! Непідприємницька юридична особа, керуючись ст.86ГК, поряд зі своєю основною діяльністю може, в обумовленому законом порядку, здійснювати комерційну діяльність.

Державна реєстрація у податкових органах як юридична особа

Юридична особа обов'язково проходить процес державної реєстрації (стаття 89 ЦК України). У ході реєстраційних дій до єдиного державного реєстру заноситься інформація про організаційно-правову форму юридичних осіб та їх назви, місцезнаходження, органи управління, якщо є – підрозділи та філії, цілі діяльності організації та інші дані.

Облікові відомості юридичних, включені до держреєстру, доступні для загального ознайомлення, реєстрацією підприємств займається державний реєстратор. Знайти реєстратора чи інформацію про єдиний державний реєстр можна, звернувшись до районної адміністрації або до приймальні органу місцевого самоврядування. Або функції реєстратора може бути виконані нотаріусом.

Обов'язкові для державної реєстрації юридичної особи документи можна подавати особисто через наділену повноваженнями особу, надсилати поштою з описом вкладень або пройти онлайн-реєстрацію на сайті Реєстраційного порталу. Усі документи та форми заповнюються державною мовою.

Як відкрити юридичну особу в Україні?

Перед початком державної реєстрації юр.особи в Україні необхідно визначитися з ключовими його ознаками та зробити таке:

• Вибрати найменування установи, яка буде з двох частин - назви організаційно-правової форми та самого імені, наприклад, ТОВ "Затишок". Назва організації має бути виключно державною українською мовою і максимально унікальною. Також бажано, щоб назва говорила сама за себе, про свою діяльність: якщо «Букет» – пов'язаний із флористикою, якщо «Нафтовик» – то з нафтопродуктами.
• Юридична адреса. Це може бути адреса приміщення у власності засновників юридичної особи або орендованого офісу, будівлі, будівлі (при цьому обов'язково має бути оформлений договір оренди).
• Визначення розмірів статутного фонду юридичної особи. На сьогодні немає жодних обмежень за величинами капіталу, покладеного в основу організації, може бути одна гривня, і десять мільйонів гривень.
• Види діяльності юридичної особи. Обмежень за кількістю видів діяльності не існує, але зазвичай записують близько 6-8, з яких один вид виступає як основний. Коди КВЕД слід обирати 2010 року.
• Органи управління – директор та головний бухгалтер. Керівником організації-юридичної особи може бути громадянин України або людина з постійним правом проживання у державі. Функції бухгалтера може виконувати і сам директор, але якщо планується ведення бухгалтерського обліку за допомогою окремого спеціаліста-бухгалтера, його дані також необхідно буде вносити при державній реєстрації юридичної особи.
• Вибір системи, за якою стягуватимуться податки та збори (загальна або спрощена).

Потрібно підготувати такі документи

Протокол загальних зборів засновників, що підтверджує законність створення даної юридичної особи (організації, фірми, компанії та інше), де зазначено: дата та місце проведення зборів, ПІБ, паспортні дані та розміри пайової участі (%) у статутному капіталі кожної особи-учасника зборів, реквізити голови та секретаря зборів. А також прописати порядок денний, де будуть розглянуті питання створення компанії/фірми/організації, форма власності, назва та юридична адреса, величина статутного капіталу та способи його поповнення, порядок оплати часток засновників юридичної особи, затвердження статуту, вибір та затвердження керівництва, їх дані . Потрібно відобразити рішення щодо кожного питання повістки та завірити документ підписами засновників.

Статут підприємства – регулює порядок роботи юридичних осіб, підзвітність, відносини та субординацію всередині підприємства, а також способи співпраці з клієнтами, партнерами чи підрядниками.

У Статуті необхідно відобразити таку інформацію:

• ім'я організації, що засновується (повністю і скорочене);
• структуру управління та її органи, їх компетенцію, алгоритм прийняття рішень;
• регламент входу в організацію та виходу з неї, та інші необхідні відомості.

Статут новоствореного товариства/компанії прошивається та після реєстрації юридичної особи залишається у реєстратора. Крім того, разом зі Статутом та Протоколом установчих зборів потрібно підготувати для подання реєстратору наступний пакет документації:

• Заява за Формою №1 про держреєстрацію юридичної особи;
• Заява про застосування системи спрощеного оподаткування або Форму для реєстрації платника ПДВ - 1ПДВ (залежно від того, що було обрано засновниками для юридичної особи).
• Паспорт та ідентифікаційний код засновників товариства/компанії.

Якщо реєстрацією нової організації займається довірена особа, тоді потрібно оформити на неї нотаріальну довіреність, а також пред'явити її паспортні дані та ІПН. Протягом доби після подання документації реєстратору дані надходять до Єдиного держреєстру юридичних осіб та до податкової служби для постановки на облік.

Після чого можна отримати витяг їх ЄДР на руки безпосередньо у держреєстратора або самостійно на сайті (завірення печаткою та підписами цей документ не вимагає). Після постановки на облік у Податковій видається Витяг із реєстру. Потім на юридичну особу відкривається рахунок у банку, реєструється електронний цифровий підпис керівництва, виготовляється друк підприємства.

Ліквідація юридичної особи

Юридична особа ліквідується, тобто припиняється її діяльність, внаслідок реорганізаційних заходів, таких, як злиття, приєднання, поділ, перетворення або з нагоди повної ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб, їх майно, а також усі права та обов'язки переходять до законних правонаступників.

Юридична особа вважається з правової точки зору припиненою з моменту внесення до єдиного державного реєстру запису про його припинення. Взагалі ліквідація будь-якого виду юридичної особи – процедура непроста та тривала. Початок процедури передбачає прийняття уповноваженим органом підприємства/організації відповідного документа – рішення про припинення суб'єкта господарювання шляхом ліквідації.

Залежно від типу організаційно-правової форми юридичної особи таким органом виступає найвищий за Статутом орган господарського товариства (загальні збори учасників, акціонерів) або аналогічний вищий орган підприємства (загальні збори засновників чи власників). Процедура прийняття рішення про закриття суб'єкта господарювання оформляється документально у вигляді Протоколу зборів і Рішення.

Послідовність дій

Законодавчо потрібне виконання умови, за якої орган, який приймає рішення про ліквідацію підприємств/суспільств/компаній, також визначає етапи та строки пред'явлення кредиторами своїх вимог до юрособи, що ліквідується.

Після прийняття Рішення про ліквідацію, його нотаріально завірена копія подається для державної реєстрації припинення діяльності юридичної особи. Потім у засобах масової інформації публікується повідомлення про ліквідацію організації/компанії/установи. Після чого алгоритм дій такий:

• Повідомлення контролюючих органів ліквідації. Підлягає закриттю юридична особа має бути перевірена контролюючими організаціями щодо дотримання сплати податків до бюджету, єдиних внесків до місцевого та держбюджету, до Пенсійного та інших фондів загальнообов'язкового соцстрахування, інших обов'язкових платежів. Аудит та інші перевірки суб'єкта господарювання потрібні, щоб юридична особа мала можливість отримати довідки про відсутність заборгованостей перед бюджетом та про зняття його з обліку у відповідних органах.
• Стягнення дебіторську заборгованість.
• Звільнення найманих працівників з усіма виплатами.
• Вирішення питань з юрособами, де підприємство, що ліквідується, є учасником.
• Закриття всіх філій та підрозділів.
• Закриття поточних та депозитних рахунків установи.
• Інвентаризація та оцінка активів та майна.
• Реалізація майна на погашення боргів перед кредиторами.
• Розподіл коштів або майна юр, що ліквідується. особи між акціонерами/учасниками/власниками.
• Твердження нульового балансу (ліквідаційного).

Заключні технічні заходи: знищення печаток, закриття ліквідаційного рахунку, передача документів до архіву та інше. Наведений алгоритм загалом відображає дії повної ліквідації юридичної особи. Якщо ж йдеться про реорганізацію, перетворення, виділення чи злиття, то там дещо інакше і регулюється також Цивільним кодексом України.

Порядок дій, що визначає всі різновиди припинення юридичних осіб, викладено у положеннях цього кодексу. Так порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регулюється статтями 106-107 ЦК, ст.108. Пояснює процес перетворення, ст.109 виділення юридичних.

Чому бізнес оформлюють на юридичних осіб?

Нагадаємо, що реєстрація бізнесу в Україні може бути на фізосіб-підприємців (ФОП) та на юридичні особи (ТОВ). ФОП ведуть бухгалтерію у дуже простій формі, можуть бути на спрощеній чи загальній системі оподаткування та при доході понад 1 млн. грн. мають реєструватися, як платники ПДВ. В даному випадку фізичним особам-підприємцям дещо простіше вести свою діяльність, облік настільки простий, що й бухгалтера можна не наймати, виплати за зобов'язаннями сумарно менші, ніж платять юридичні особи. ФОП може самостійно розпоряджатися своїм прибутком, у будь-який момент закритися без особливих проблем і ціна реєстрації діяльності значно нижча. Загалом достатньо переваг.

Проте юридичні особи також масово реєструються, оскільки для перспективного та зростаючого бізнесу ця форма господарювання є кращою. Тому що не має практичних обмежень за видами діяльності, особисте майно учасники юрособи не повинні віддавати у сплату за борговими зобов'язаннями підприємства, водночас банки охочіше йдуть назустріч бізнесу у формі ТОВ. ФОП завжди ризикує особистою власністю, тоді як юрособа відповідає лише тим майном або активами, які були вкладені в організацію підприємства. При оформленні юридичної особи кожен учасник несе відповідальність у межах своєї частки статутного капіталу (статті закону України "Про ТОВ"). А ФОП за борги перед бюджетом чи контрагентами за рішенням суду відповідає усім своїм майном (стаття 95 ПКУ).

При цьому юридична особа - володар цивільних та майнових прав, і тому може бути в суді позивачем та відповідачем. До юрособ, звичайно, увага перевіряючих органів вища, що вимагає документального підтвердження всіх витрат, ведення не лише податкового а й бухобліку. Однак і довіри до суб'єкта господарювання, якщо той виступає юридичною особою, є більшим. Так уже склалося, що не лише банки швидше відкриють кредитну лінію для ТОВ, а й за участі у тендерах така юрособа має більше шансів на перемогу.