Прибуток: простими словами та на зрозумілих прикладах

Прибуток - у сенсі означає позитивну різницю між сумарними доходами і витратами підприємства. Якщо ця різниця негативна, використовують термін – “збитки”. Хоча за своєю сутністю та значенням, він дорівнює прибутку, тільки зі знаком мінус.

Поняття “прибуток” економіки має відразу кілька значень. Види прибутку поділяються на:

• Бухгалтерський (обчислюється як різниця між сумою доходів та витратами). Безпосередньо залежить від стандартів використовуваного обліку).
• Економічний (залишок коштів після відрахування всіх поточних витрат. Визначається як різниця між бухгалтерським прибутком та додатковими витратами, до яких входять некомпенсовані витрати, втрачена вигода, преміювання співробітників тощо).

Залежно від виду фінансових документів та звітностей, можуть в окремому порядку обчислювати валовий та чистий прибуток. Вони визначаються як кошти, що залишаються із загальних доходів після сплати податкових відрахувань. Прибутковість (тобто розмір щорічного/щомісячного) прибутку є критерієм успішності ведення підприємницької діяльності. Тому найчастіше є орієнтиром і вектором руху будь-якої компанії в капіталістичному ладі суспільства.

Помилки у вживанні терміну "прибуток"

Через свою схожість за змістом прибуток часто плутають з іншими термінами. Найбільш поширена помилка – плутанина прибутку із виручкою. Але в цьому випадку мається на увазі обсяг грошових коштів, отриманий компанією за рахунок успішного продажу товарів та послуг. А прибуток крім цих грошей віднімає ще й витрати на виробництво продукції, податкові відрахування та інші витрати. Розберемо обидва поняття на простому та доступному прикладі. Припустимо, що якась компанія займається виробництвом та продажем мила. На місяць вона продала продукції на 50 000 гривень. Це і буде її виторг. Але для виробництва та законного ведення діяльності, компанія витратила:

• 3000 гривень – на сировинну основу;
• 700 гривень – на барвники;
• 1 000 гривень – на ароматизатори;
• 1500 гривень – на електроенергію для роботи;
• 1 000 гривень – на форми для виробництва;
• 4 000 гривень – на податкові відрахування та інші витрати.

У результаті загальні місячні витрати компанії становлять 11 200 гривень. Оскільки виручка склала 50 000 грн., то від неї треба відняти витрати та отримати чистий прибуток. Вона становить 50000-11200 = 38800 гривень. У цьому прикладі ми не врахували кілька пунктів витрат (фонд заробітної плати, амортизація та обслуговування обладнання та преміювання працівників). Вони також вплинуть на прибуток та рентабельність бізнесу, але не на загальну картину та різницю між двома термінами.

Види прибутку та нюанси її розрахунку

Прибуток буває кількох видів. Розглянемо кожен їх трохи докладніше і дамо узагальнені формули для обчислення.

Валовий прибуток

Цей прибуток розраховується як різниця виручки, одержуваної за продаж товарів та послуг (за певний період) і собівартості виготовлення продукції до виплати податкових відрахувань та інших витрат. Важливо: у підсумковий валовий прибуток не враховують грошові витрати на управління, маркетингові ходи, рекламні акції та збут готової продукції. Іншими словами: комерційних витрат сюди не вносять.

Чистий прибуток

Являє собою частину загальних доходів підприємства (прибутку), що залишається після відрахування всіх статей витрат і витрат. До чистого прибутку вже входять відрахування на податкові інстанції, амортизацію та обслуговування обладнання, витрати на виробництво тощо. Саме володіючи чистим прибутком як показник ефективності підприємства, власник бізнесу має можливість дати інвесторам реальну картину для оцінки своїх перспектив при подальшому вкладенні коштів.

Операційний прибуток

Та частина виручки, яка була отримана компанією за рахунок її основної діяльності та після вирахування витрат, безпосередньо пов'язаних з продажем товару. Цей прибуток часто називають EBIT, що є абревіатурою від англ. (Earnings Before Interest and Taxes – “прибуток до виплати податкової ставки та відсотків із позикових коштів”).

Балансовий прибуток

Загальна виручка підприємства за всі види її успішної діяльності. Розраховується до оподаткування, враховуючи собівартість товару. Найчастіше відображається у бухгалтерських звітностях як сума за певний період часу (місяць, квартал чи рік).

Підприємство може вести одночасний облік відразу кількох (чи всіх) видів прибутку. На основі аналітичних даних, статистики та активності ринкових операцій, кожен із типів прибутку дозволяє спрогнозувати основні фінансові показники компанії в майбутньому.

Прибуток як обов'язковий атрибут для успішного підприємства

Будь-яка комерційна компанія праге до створення сталої динаміки та постійного збільшення прибутку. Частково це справедливо не тільки для приватних, але і для державних підприємств. Але економічні цілі та завдання у них можуть суттєво відрізнятися. При цьому прибуток враховується за статутними документами компанії, а її різниця від виручки відіграє ключову роль у розвиток підприємства.

Крім стандартних, комерційних компаній, облік прибутку ведеться громадськими, релігійними та культурними організаціями. Але згідно із законодавчими документами та внутрішніми правилами таких організацій, увесь їхній прибуток повинен витрачатися виключно на некомерційні цілі. При цьому ніхто не забороняє проводити модернізацію підприємства, закуповувати нове обладнання та атрибутику. Очікуваний прибуток має велике значення для підприємства як орієнтир при складанні проміжних звітностей. Сюди входить складування, логістичні та виробничі плани, постачання та реалізація продукції. Наступний етап полягає у грамотному розподілі отриманого прибутку на комерційні та некомерційні цілі, згідно з загальним вектором розвитку компанії, а також сформованою кон'юнктурою.

Щоб перевірити ефективність ведення економічної діяльності підприємства, роблять порівняння запланованого прибутку (прибуток на певний часовий проміжок) з фактичною, одержаною реально. Оптимальним способом, що дозволяє оптимізувати зовнішні та внутрішні економічні процеси, є факторний аналіз. Він полягає у проведенні оцінки впливу кожного складового діючої економічної системи на загальну суму прибутку організації. Зробити це максимально просто та зручно, якщо проводити паралелі між однойменними звітними пунктами у прибутках та збитках, використовуючи для порівняння минулий та базисний період. Цей спосіб не є прецизійним і не гарантує високої точності результатів, але дозволяє визначити основні тенденції економічної системи компанії.

Функції прибутку

За способами використання, прибуток умовно поділяється на великі категорії: інвестування і споживання. Саме вони визначають основні функції цього терміна. Якщо споживання визначає кількість виведених коштів із власності підприємства, то інвестиції передбачають подальший розвиток його економічних систем.

Чому саме прибуток є головним джерелом засобів для розвитку? У цьому легко переконатися, якщо розглянути зворотну ситуацію: наприклад, якщо в циклічному економічному процесі все, що є виробленим компанією (по суті, виручка) йде на компенсацію витрат, то система є обмеженою. Тобто. весь виторг йде на підтримку виробничого циклу, а значить компанія не може розвиватися. Якщо уявити навіть найсприятливішу ситуацію, то такий цикл може існувати досить довго, але будь-яка зміна умов вимагатиме коштів для перебудови цієї системи. Отже відсутність прибутку компанії те саме що і відсутність її розвитку. Тобто. без неї підприємство або працює собі на збиток, або закривається, іншого результату не може бути.

Усі існуючі методи отримання грошових коштів, сприяють розвитку підприємства, представляються кількома загальними напрямами:

• Фінансування з допомогою власних накопичень. Вважається найбільш стабільним та безпечним способом. Адже при невдачах організація ризикує лише втратити вкладені у справу кошти, а при успішному веденні справ весь прибуток залишається у власника.
• Залучення інвесторів, зокрема кредитування. Крім необхідності повернення коштів, цей тип залучення фінансів вимагає оплати відсоткових нарахувань. Тому варто заздалегідь розрахувати можливий прибуток компанії та закласти до неї обов'язковий додатковий відсоток, який має залишатися у керівника після повернення боргу за кредитними зобов'язаннями. Інакше, на компанію чекають збитки.
• Продаж певної частини майна. Має сенс лише тоді, коли продане майно не приносить очевидної користі, а вигода від його продажу перевищує можливі збитки. Прибуток при цьому повинен з'явитися відразу, інакше ця схема буде неефективною.

За цією схемою відбувається модернізація як приватних, а й державних підприємств. У тому числі це відноситься і до соціалістичного підходу до фінансування, де додатковий прибуток може бути розширений за рахунок масштабів власників компанії (або держави). При цьому державні компанії менш схильні до ризиків, оскільки компенсація їх витрат крім власного майна та економічної системи, може здійснюватися за рахунок економіки держави в цілому. І тут першу роль виходять ефективність методів ведення глобальної економічної системи країни. Якщо витрати підприємства стабільно перевищують його доходи, то методи є економічно необґрунтованими.

Залучення коштів з допомогою зовнішніх інвесторів також може бути вигідним способом розвитку підприємства. Відбувається це часто за рахунок вилучення коштів з однієї компанії та їх перерозподілу. Подібна схема роботи може стати вигідною не тільки для власника коштів (інвестора), але і для розвитку всіх учасників угоди. Оскільки перерозподіл фінансів на найвигідніші проекти стимулює ринок та відкриває нові можливості для входу потенційних клієнтів.