Виберіть країну
Україна
Виберіть місто
Виберіть місто
Виберіть мову
Українська
Виберіть країну
Виберіть країну
Україна
Canada
España
México
Philippines
United States
Việt nam
Казахстан
menu.language.select-title
Виберіть мову
Українська
Українська
Русский

Чим ризикує поручитель за кредитним договором

29.01.2022
819
9 хвилин

У реаліях сучасної економіки та розвинених соціальних зв'язках порука – це досить затребуваний вид забезпечення гарантією виконання тих чи інших боргових зобов'язань. Тому що заручившись задокументованою підтримкою благонадійних осіб, можна отримати банківський кредит або придбати житло в іпотеку.

Чим ризикує поручитель за кредитним договором

Що означає «стати поручителем»?

Поняття поручитель, як термін громадянського права, це одна із сторін договірних відносин поруки. Громадянин-поручитель, який укладає такого роду договірні відносини, приймає він певні зобов'язання.

Він викликається гарантувати перед кредитором боржника виконання останнім його основного зобов'язання (повернення іпотечного кредиту, позики, позички). Простими словами – поручитель ручається за повернення боргів безпосередньо боржником, а якщо той не поверне – поручитель відповість перед кредитором солідарно із боржником.

Поручитель у законодавчій базі України?

Юридична сторона процесу поруки регламентується Цивільним кодексом України. Суть його в тому, що особа (поручитель) дає запоруку перед кредитором за те, що боржник виконає своїх зобов'язань перед тим самим кредитором (ч.1 ст.553).

При цьому поручителю, який виконав усі обов'язки замість боржника за порукою, переходять усі права кредитора з цього зобов'язання (ч.2 ст.556).

Увага! Керуючись ст.558 поручитель правомочний просити про оплату своєї послуги, наданої боржнику. Розмір плати можна обумовлювати у договорі (або вказувати, що послуга поруки не оплачується).

Коли настає відповідальність з боку особи, що поручилася?

Якщо боржник не виконує договірних зобов'язань, кредитор має право вимагати їх виконання від поручителя. А той, своєю чергою, тепер має реалізувати зобов'язання замість боржника (ст.555, ст.556).

При цьому відповідальність поручителя перед кредитором буде в такому ж обсязі (сумі), що й у позичальника, що заборгував. Тобто доведеться виплачувати і основне тіло кредиту, і процентні ставки, і неустойки з іншими санкціями, штрафи та інші збитки, якщо, звичайно ж, повнота відповідальності поручителя не обумовлювалася якось інакше.

Тут на сплату боргів може піти все, що вважається за поручителем: фінанси, нерухомість та інше. Саме з цієї причини необхідно зважувати ризики та солідарну відповідальність за кредитом, перш ніж стати поручителем.

У чому різниця між поручителем і контактною особою

Не треба плутати два різні поняття. Контактна особа – це той, чиї дані (за його згодою) позичальник надає кредитору (банк, МФО та ін.) під час оформлення договору виключно для зв'язку.

Ця особа не несе жодної відповідальності перед кредитором (на відміну від поручителя). Звичайно, банк або фінансова організація можуть дзвонити, щоб знайти боржника, або дізнатися про те, чи себе видає позичальник. Але вимагати від контактної особи виплат за договором поруки кредитор немає жодного права.

Навіщо потрібен поручитель?

Кредитні організації, банки та МФО, видаючи фінансування, намагаються якнайбільше убезпечити себе від неповернення коштів. Наявність поручителя та підписаного договору поруки дає гарантії установі, що видає позику, що боргове зобов'язання буде виконано, якщо не самим боржником, то його поручителем.

Не завжди у особи, що кредитується, достатньо підтверджень того, що вона платоспроможна. А наявність громадян, готових доручиться в тому, що боргові зобов'язання будуть погашені у строк, дає право на отримання позик та кредитів особам із непідтвердженими доходами, без застави та інше.

Скористатися правом вимагати поруки можуть як різні фінансові організації, а й фізичні особи, позичаючі комусь гроші. Головне - правильно оцінювати ризики та власні можливості.

Що являє собою договір, де фіксується порука?

Договір, де прописаний процес поруки – це документ, який укладають банки, МФО, кредитні установи та фізособи, коли дають у борг кошти. Тобто за таким договором відображаються гарантійні правила кредитора у вигляді поруки третьої сторони за того, хто бере фінансування у борг.

Докладно про регламент та застосування такого договору викладено у §3 гл.49ДКУ, який так і називається – «Порука». Зокрема, згідно із законодавчим актом, у документі відображаються:

  • Особа, яка бере на себе зобов'язання щодо здійснення боржником усіх зобов'язань перед стороною-кредитором.
  • Те, якою мірою поручитель несе борговий тягар: у якійсь частині боргів або на повну.
  • Обов'язки та правомочності всіх учасників договору поруки, а також порядок його припинення.

Варто зазначити, що бути поручителем можуть одразу кілька осіб, а не лише одна. Кожен із них ставить персональний підпис на документі. Також у договорі обумовлюються будь-які нюанси, наприклад, можливість винагороди поручителя тощо.

Увага! Договір поруки укладається у письмовій формі і має бути в обов'язковому порядку засвідчений: або нотаріально, або уповноваженим для цього представником фінустанови, де відбувається оформлення та видача кредитних коштів.

У ньому ставлять підпис усі сторони, які беруть участь у виконанні зобов'язання. Крім боржника його підписує кожен поручитель.

Для оформлення договору поруки від особи, яка виступає поручителем, знадобиться така документація: копія цивільного паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Нерідко фінансова організація хоче бачити відомості з місця роботи та доходи поручителя, а також виписки з держреєстру на право володіння власністю та інше.

Чи можна уникнути виконання функцій поручителя?

Зміст ч.4 ст.559 ЦК каже нам, що дія поруки зупиняється після закінчення періоду, зафіксованого в договорі. Якщо термін не зазначено, то порука вважається таким, що закінчився за відсутності вимог.

Іншими словами, якщо кредитор протягом шести місяців з дати, коли настав термін виконання боргового зобов'язання, не виставляє особі, що доручилася, жодних претензій.

Якщо ж термін основного зобов'язання не позначений або вказується днем заяви вимоги, порука буде припинена, якщо кредитор не виставить позов до поручителя протягом року з дати підписання договору поруки.

Судова практика показує, що наші суди можуть ставати на бік кредитора навіть за всіх викладених вище преференцій, знаходять лазівки, щоб повісити борги на поручителя.

Тому треба бути гранично уважними, підписуючи договір як поручитель. У законі є статті, які непогано захищають особу, яка виступає гарантом кредитної угоди.

Але суперечливо і розмито складений договір поруки може дати можливість у законному полі навісити весь обсяг боргів на третю особу тоді, коли цього не має статися. Ну, а уникати виконання функцій поручителя за кредитом, коли це абсолютно обґрунтовано, не варто.

Оскільки це лише збільшує вартість боргів, куди увійдуть пені за прострочення, судові витрати та інші збитки кредитору. Усе це, як правило, детально розписано у договорі.

Існує юридична практика, коли поручителю вдалося довести у суді недійсність договору доручення. Підставою стало:

  • підписи поручителя було підроблено;
  • основне зобов'язання визнано недійсним;
  • підписання договору здійснювалося під впливом насильства, обману чи під впливом інших тяжких обставин.

Крім того, законодавством прописано можливість поручителя вимагати з боржника всі витрати, пов'язані з виконанням поруки (ст.556 ЦК). Наскільки ця норма дієва, судити важко.

Бо якщо з боржника не може стягнути банк, то шансів у поручителя відшкодувати собі хоча б малу частку також дуже мало. Хоча можна знайти і свої плюси, наприклад, якщо порука діяла за іпотечним кредитом.

Тоді майно у заставі перейде у власність поручителя, оскільки виходячи з ч.2 ст.556 Цивільного кодексу до поручителя «переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання», якщо той виконав обов'язки за боргами замість боржника перед кредитором.

Які документи вимагаються від поручителя

Відомо, що до основного позичальника банки висувають досить високі вимоги, залежно від особливостей кредитної програми. Це стосується й досить широкого переліку документів.

Проте чималий список знадобиться і від особи, яка погодилася виконувати функції поруки щодо погашення кредиту. Подивимося, що слід надати у більшості випадків:

  • паспорт громадянина України, а також його завірена копія;
  • податковий номер ІПН;
  • документ, що засвідчує особу подружжя (а) поручителя разом із ІПН;
  • свідоцтво про шлюб (оригінал із копією);
  • довідка про доходи та зайнятість за минулі 6 місяців;
  • декларація протягом останніх 12 місяців, якщо поручителем виступає фізична особа-підприємець;
  • підтверджуючі документи на активи, що перебувають у власності сім'ї (нерухомість, транспорт, цінні папери та ін.);
  • анкета-заява;
  • інші документи на вимогу.

Як знизити ризики поруки для себе

Законодавчо поручитель несе солідарну відповідальність нарівні із позичальником за його кредитним договором. Інакше інститут поручителя у відсутності особливого сенсу.

Щоб зменшити ризики виконання чужих зобов'язань, слід дотримуватися рекомендацій від експертів:

  • договір поруки та її зміст повинні бути ретельно вивчені та віднімані;
  • не рекомендується надавати документи на власність у забезпечення по чужому кредиту;
  • бажано прописати відповідальність не для всіх зобов'язань, а для фіксованої частини у грошовому чи процентному вираженні;
  • можна прописати власну поруку тільки на суму основного зобов'язання без відсоткових нарахувань та штрафних санкцій;
  • Цивільний кодекс допускає встановити граничний термін, протягом якого триватиме дія за договором поруки;
  • не допускати змін умов основного договору позики без дозволу всіх сторін;
  • показати договір поруки досвідченим юристам з господарського права.

Що робити, якщо основний позичальник перестав обслуговувати кредит

Бувають випадки, коли основний відповідач за кредитним договором не може або не може повертати отриману позику. Солідарна з ним відповідальність покладається і на поручителя, і тепер до нього пред'являтимуть претензії банк, суд та колектори.

Тому просто уникнути відповідальності за зобов'язання іншої особи не вдасться. Доведеться контактувати і з позичальником, і з банківською установою та виробляти схему поступового повернення боргу.

Найкраще не доводити до стадії реалізації іншого майна, крім того, що є запорукою згідно з договором. Можна скористатися онлайновими сервісами кредитування і оформити невелику позику, щоб внести кілька платежів по кредиту. Як правило, банки пропонують реструктуризацію основного зобов'язання за умови оплати відсотків за користування.

Найголовніше – це уникнути втрати власного майна. Якщо основний боржник має постійне місце роботи, то поручитель може розділити на двох оплату щомісячних платіжок банку.

У будь-якому разі договір поруки загрожує дзвінками колекторів банку, листами з юридичної служби та іншими потенційно конфліктними ситуаціями. Так буде доти, доки поручитель не виконає хоча б частину поточних вимог щодо сплати боргу.

Чим відрізняється від поручителя співпозичальник?

Крім поруки існує поняття співпозичальника. У такої особи однакові права та обов'язки з основним боржником. Іноді банк навіть сам пропонує оформити кредит на кількох осіб, однак цей сценарій відрізняється від традиційного договору поруки.

Навіть перелік документів при підготовці поруки відрізняється від того, як вимагатиметься від позичальника. Останній також підписує кредитний договір нарівні з основним боржником. Від поручителя зазвичай не вимагається підписання договору страхування.

Основна мета поруки - це додаткові гарантії того, що кредит буде виплачено в обумовлені терміни та на зазначених умовах. Проте поручитель ні контролювати графік погашень основного боржника та його періодичність.

Вимоги щодо нього пред'являються практично при серйозних і тривалих простроченнях. А ось від поручителя вимагатимуть виконання зобов'язань у разі їх порушення основним позичальником.

Взаємозв'язок кредитної історії позичальника та поручителя

Поручителів часто цікавить, як позначиться в їхній кредитній історії неоплачені зобов'язання основного боржника, якщо такі виникнуть. Спочатку кредитної історії поручителя такі зобов'язання третіх осіб не відображаються.

Але це доти, доки справно вносяться щомісячні платежі. Як тільки основний позичальник виходить на прострочення, зобов'язання починають ставитися і до поручителя. Після цього заборгованість відображається вже й у його кредитній історії.

Поручитель який завжди відразу ж дізнається у тому, що виконуються зобов'язання за кредитним договором. Зазвичай це відбувається після того, як банківська установа виставить йому вимогу щодо погашення боргу та всіх додаткових санкцій, нарахованих за прострочення та користування.

У договорі, який доводиться підписати поручителю, зазвичай встановлюються терміни, із настанням яких починає діяти його відповідальність. Цей відлік ведеться з того моменту, коли він отримає вимогу від банку відшкодувати кредит третьої особи та відсотки.

Якщо поручитель виконує цю вимогу у зазначений термін, його кредитної історії не буде заподіяно шкоди. Але кредитний імідж легко буде зіпсований, якщо він не виконає цього, тобто не виправить становище основного позичальника.

Після цього банком може бути ініційований судовий розгляд, і відповідальність буде вже солідарною: для боржника та його поручителя. Далі судові виконавці чекають на рішення суду.

Вони накладають відразу ж арешт на все майно і позичальника, і особи, що поручилася. Якщо вони не оскаржать дії суду у передбачений законом термін, то розпочинається процес реалізації арештованого майна, щоб погасити основний кредит та суму додаткових зобов'язань.

Насамперед має реалізовуватися майно, яке виступає запорукою, проте воно не завжди є настільки ліквідним, щоб повністю виплатити борг. У разі стягнення провадиться попри всі інші активи, що у власності боржника і поручителя. Таким чином, поручитель несе повну відповідальність, і це загрожує йому не лише зіпсованою кредитною історією.

Стаття корисна
Популярні матеріали
Інші матеріали