Виберіть країну
Україна
Виберіть місто
Виберіть місто
Виберіть мову
Українська
Виберіть країну
Виберіть країну
Україна
Canada
España
México
Philippines
United States
Việt nam
Казахстан
Россия
Україна
menu.language.select-title
Виберіть мову
Українська
Українська
Русский

Податок на додану вартість в Україні у 2022 році

08.02.2022
1055
17 хвилин

У чому суть податку на додану вартість? Навіщо він потрібний і як сплачується? Поговоримо про цю тему докладно. Розберемо механізм формування та дії. І насамперед, йтиметься про те, що таке податкові зобов'язання в рамках соціального суспільства.

Податок на додану вартість в Україні у 2022 році

Суть ПДВ

Додана вартість - це категорія вартості, отриманої під час виробництва тієї чи іншої продукції у рамках ринкових відносин. До неї вкладаються витрати на виробництво (сировина, матеріали, послуги, оплата праці, амортизація та знос обладнання, прибуток), не включаючи обов'язкові податкові зобов'язання підприємства.

Відповідно, ПДВ – податок на додану вартість. Він вкладен у вартість покупки та сплачується прямим покупцем на користь виробника. Продавець, своєю чергою, перераховує податок до бюджету після реалізації товарів, послуг.

Важливо! Виробник продукції/послуг робить перерахування податку додану вартість до бюджету частини вартості сировини та інших витрат виробництва. Зобов'язання з платежів податку додану вартість звітний період складається з показників суми реалізованих товарів, послуг покупцям .

Поняття податку додану вартість складається також із податкових зобов'язання кредиту під час постачання товарів та послуг. Сумою податкового кредиту агент може зменшити обов'язкові платежі ПДВ до бюджету в поточному періоді. Податковий кредит складається із сум ПДВ, що входять у вартість товарів, послуг, отриманих від іншого платника податків ПДВ. Платник податків сплачує податок до бюджету країни у вигляді різниці за сумою ПДВ між зобов'язанням та кредитом після закінчення податкового періоду у встановлені терміни.

ПДВ: платники, ставки, розрахунок

Вперше в Україні ПДВ як окрема категорія податкового обтяження з'явився у 1992 році. На сьогоднішній день, з усієї різноманітності податків країни, що перераховуються до бюджету держави, податок на додану вартість займає найбільшу частку. Розберемося з його основними категоріями та визначеннями.

Кого називають платником ПДВ в Україні?

Платником податку на додану вартість в Україні є особа, яка за останні 12 календарних місяців діяльності отримала прибуток від операцій продажу товарів, робіт, послуг понад один мільйон гривень. Із суми розрахунку оподаткування виключено ПДВ. За такої умови обов'язковою є реєстрація платника ПДВ. Виняток: це правило не застосовується щодо платників єдиного податку I-III груп.

Особа за власним бажанням має право реєстрації своєї діяльності, як платник ПДВ, без виконання необхідної умови щодо обсягів реалізації товарів, робіт, послуг. Якщо він вважає таку систему оподаткування своєї роботи доцільною. Процес реєстрації у разі проводиться за заявою платника податків.

Як проводять розрахунок ПДВ?

Облік та розрахунок суми ПДВ юридичної особи ведеться окремо, та не має відношення до інших податків. У суму податкового зобов'язання з ПДВ при розрахунку входять усі податкові накладні на операції з постачання товарів, реалізації послуг та іншої виконаної роботи, що виписані за звітний період.

Сума зобов'язання сплати податку на додану вартість після вирахування суми кредиту підлягає перерахуванню до бюджету України. Якщо після відрахування залишається негативне значення податку, то платник має право отриману суму зарахувати в рахунок зниження боргу на податок за минулі періоди, якщо такий був. За відсутності боргів зі сплати зобов'язань негативну суму можна отримати за заявою гаразд права відшкодування податку з бюджету. Наступний варіант використання суми - зарахувати як податковий кредит для оподаткування діяльності у наступних податкових періодах.

Які є ставки щодо доданого податку в Україні?

Базова ставка ПДВ в Україні становить 20%. Для деяких видів сільськогосподарської продукції, що ввозиться та поставляється на митній території ставка податку в розмірі 14%.

Податком ставкою в 7% за певних умов оподатковують діяльність із постачання та реалізації медичних виробів, медичної техніки, лікарських засобів. Така сама ставка діє у оподаткуванні проведення уявлень, виступів, заходів у сфері культури та мистецтва. Надання послуг готелями, хостелами також оподатковується зі ставкою 7%.

Нульова ставка ПДВ з оподаткування застосовується для операцій із постачання товарів на територію України для забезпечення космічної галузі, морських, повітряних суден. Міжнародні послуги з перевезення пасажирів, вантажів також застосовують ставку податку 0%.

Хто такі податкові агенти?

Платник податку називається податковим агентом. Обов'язки та права агента визначає Закон України «Про податок на додану вартість», Податковий та Митний Кодекси. Агент зобов'язаний нараховувати податки від своєї діяльності з постачання товарів та послуг та перераховувати їх до бюджету.

Платник ПДВ в Україні це особа, яка:

  • добровільно реєструвалося платником податку на додану вартість;
  • підлягає реєстрації податковим агентом податку на додану вартість обов'язково;
  • ввозить товари на митну територію у такому обсязі, що підходить під оподаткування;
  • керує власністю, отриманою за договором управління цим майном;
  • провадить діяльність за умовами угоди про спільну діяльність, але при цьому не проводячи реєстрації самостійної юридичної особи;
  • займається здійсненням операцій доставки скарбів, конфіскату, знахідок, іншого нічийного майна, що за законом іде у державну власність;
  • представляє та перераховує податок від реалізації послуг організацій залізничного транспорту щодо їх діяльності;
  • інвестор, що веде облік щодо виконання договору про розподіл продукції.
  • одержувач послуг на митній території від нерезидентів або їх представництв, якщо такі не зареєстровані платниками ПДВ.

Особливості обчислення та стягування в Україні

ПДВ, податок на додану вартість, застосовується в Україні з 1992 року.

Податок на додану вартість - непрямий податок, що міститься у складі ціни на товар, послугу. Облік податку, оплату його до бюджету веде продавець, він же податковий агент. База для оподаткування - вартість постачання товару. Об'єкт - дія з передачі, продажу товару на митній території України. Сюди ж належить ввезення товарів на територію та вивезення за межі митної території. Таким чином, всі, хто беруть участь у ланцюжку операції від виробництва до продажу товару, є платниками податку в Україні.

Таблиця чинних податкових ставок

Відсоткову ставку податку додається до вартості товарів. На даний момент для платників в Україні діють такі відсотки залежно від операцій господарської діяльності, що проводяться:

0 % - вивезення товарів за межі митної території та деякі інші операції.

7 % - операції з постачання медичних препаратів, ввезення медичних виробів, матеріалів, надання послуг у сфері культури, мистецтва, проживання в готелях.

14% - ввезення та постачання на митній території деяких видів сільськогосподарської продукції: свині, ВРХ, зернові, молоко тощо.

20% - основна ставка з оподаткування. Діє для всіх операцій бізнесу за умовчанням.

Розглянемо докладніше деякі з них.

Податковою ставкою 7% оподатковуються такі операції:

  • Постачання на митній території та ввезення на територію України лікарських засобів та виробів для використання у медичній галузі. Вони повинні бути дозволені до виробництва та застосування, враховані у Державному реєстрі та відповідати технічним вимогам.
  • Постачання на митну територію та ввезення медичного обладнання, виробів, лікарських засобів для клінічних випробувань. На випробування та застосування коштів має бути дозвіл від органів виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
  • Сервіс з надання проживання в готелях, хостелах.
  • Проведення виступів артистів, концертів, постановок опери, балету, театру, цирку, музичних та інших культурних заходів.
  • Проведення екскурсій у музеях, на теренах парків, зоопарках.
  • Показ фільмів для людей з порушенням слуху, зору.

Податком за ставкою 0% оподатковуються такі операції:

  • По постачанню товарів забезпечення життєдіяльності повітряних та морських суден. А також носіїв космічної галузі.
  • Послуги міжнародних перевезень вантажів та пасажирів будь-яким транспортом.
  • Робота з рухомим майном, яке завезено до роботи, а потім вивезено з митної території країни.
  • Усі операції з експорту та реекспорту товарів за межі митної території у режимі зони безмитної торгівлі у країнах Митного союзу.

Важливо! Момент виникнення податкового зобов'язання – це реалізація товарів/послуг та/або отримання авансу.

Наочний приклад

Допустимо, ви купуєте товар у виробника за ціною – 50 000 грн. (Вартість №1).

Він додав 20% податку: 50000 * 20% = 10000 грн.

Виходить, що загальна вартість продукції з ПДВ: 50 000 + 10 000 = 60 000 грн.

Ваша мета – продати товар та заробити на маржі. Ваша ціна: 55 000 грн. (Вартість №2).

Додаєте ПДВ (20%): 55000 * 20% = 11000 грн.

Продаєте товар за вартістю з ПДВ: 55000 +11000 = 66000 грн.

Тобто, по суті, різниця між вартістю №2 та вартістю №1 і є додана вартість. А ПДВ розраховується арифметично саме із цієї різниці.

Податок розраховується за такою формулою: (55 000 – 50 000)*20%=1 000 грн.

Реєстрація платника ПДВ

Порядок проведення обов'язкової реєстрації платника ПДВ передбачає подання заяви за місцем проживання датою не пізніше ніж за 10 числа наступного місяця, за перевищенням ліміту в 1 млн. грн. Реєстрація за власним бажанням передбачає порядок подання заяви за 20 днів до початку нового податкового періоду. Якщо підприємець ще до реєстрації підприємства вирішив бути платником ПДВ, то заяву можна подати під час реєстрації ФОП чи юридичної особи. Воно подається до органу державної реєстрації речових у загальному пакеті документів.

При заміні ставки єдиного податку на таку, за якої передбачено податок на додану вартість, заяву для реєстрації платника ПДВ надають за 15 днів до настання нового кварталу. Коли платник змінює спрощену систему інше оподаткування, то заяву такій особі слід подати до 10 числа наступного за переходом місяця. Коли термін припадає на вихідний або святковий день, крайнім терміном подання заяви визначають наступний день.

Коли платники податків мають права на електронний документообіг між ним та контролюючими органами, то заяву можна подати в електронній формі.

Заяву для реєстрації подають особисто керівник чи його представник із документальним підтвердженням свого статусу. Контролюючому органу виділяють три робочі дні для внесення запису підприємства до реєстру платників ПДВ. Процедура проводиться, якщо немає підстав відмовити в реєстрації. Останнім етапом реєстрації платника ПДВ стане отримання витягу з реєстру платників податку. Державна фіскальна служба надає витяг за запитом організації протягом 2 робочих днів. Дія виписки продовжується доки не внесено зміни.

Реєстр платників ПДВ

Іноді у роботі з новими постачальниками необхідно уточнити: чи є новий контрагент платником ПДВ? Перевірити можна онлайн за допомогою сайту "Електронний кабінет платника". У меню «Реєстри» є «Дані реєстру платників ПДВ». За ЄДРПОУ або назвою для юридичних осіб, ІПН або на прізвище, імені для ФОП можна знайти інформацію. Витяг з реєстру платників ПДВ формується за формою №2-ВР. У ній містяться актуальні на дату формування дані.

У виписці вказують такі дані:

  • Найменування або ПІБ платника;
  • Номер платника ПДВ;
  • Дата реєстрації платником ПДВ;
  • Перелік видів діяльності сільськогосподарського виробництва, лісового господарства, рибництва, яким поширюється спеціальний режим оподаткування;
  • Дата внесення записів про види діяльності.

Електронний витяг можна отримати через Електронний кабінет платника. Виписка дійсна до внесення змін.

Блокування (зупинення реєстрації) податкових накладних

Платники ПДВ формують в електронному вигляді за вимогами Податкового кодексу податкову накладну у розмірі наданої послуги чи проданих товарів. Накладну складають на дату податкового зобов'язання. Потім накладну за підписами уповноважених осіб відправляють на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядок та строки реєстрації накладних визначено законодавством.

Перед моніторингом усі подані на реєстрацію податкові накладні або розрахунки коригування з ПДВ перевіряють за такими ознаками:

  • чи звільнено цю операцію від оподаткування;
  • сума продажу товару, надання послуги менша за 500 тисяч гривень, а обсяг за операціями з іншим одержувачем не більше 50 тисяч гривень у поточному місяці. При цьому керівник платника ПДВ обіймає таку саму посаду не більше, ніж у 3-х платників податків.

Відповідність одній із ознак дозволяє зареєструвати такі накладні в Єдиному реєстрі. Решта податкових накладних підлягає моніторингу. Їх перевіряють на ризикованість платника податків, ризикованість проведення операцій, наявність у платника ознак позитивної податкової історії. Критерії ризикованості визначені Кабінетом Міністрів України, ухвала № 1165 від 11.12.2019 року.

Якщо моніторинг показав наявність ознак ризику у платника ПДВ чи податкова накладна несе у собі критерії ризику проведення операцій, то реєстрація накладної чи коригування ПДВ зупиняється. Порядок зупинення реєстрації накладної затверджується Кабміном України. Правило не стосується платників ПДВ із позитивною історією.

Як розблокувати накладну?

Про зупинення реєстрації накладної або розрахунку коригування Державна фіскальна служба повідомляє протягом одного операційного дня. Платнику ПДВ автоматично надсилається електронна квитанція з повідомленням. Вона ж є підтвердженням зупинки.

У платника у розпорядженні є календарний рік для використання права на подання роз'яснень та копій документів. Строк вважають від дати виникнення зобов'язання щодо податкової накладної. Усі дані подають в електронному варіанті із цифровим підписом уповноважених осіб. Комісія Державної фіскальної служби розглядає дані та приймає рішення щодо процедури. За її результатами проводять реєстрацію податкової накладної чи знову відмовляють.

Які документи має надати платник податку на додану вартість?

Для успішної реєстрації податкової накладної слід надати:

  • первинну документацію на придбання товарів, на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, рахунки-фактури, інвентаризаційні описи, акти приймання-передачі, документи щодо зберігання;
  • виписки банку за рахунками, платіжні доручення;
  • внутрішні договори з додатками та договори на зовнішньоекономічну діяльність;
  • довіреності, договори, що визначають повноваження осіб на придбання товарів або послуг для потреб підприємства платника ПДВ;
  • паспорти якості, сертифікати про відповідність товарів, якщо передбачено законом.

Електронне адміністрування податку. Відшкодування

Автоматичний облік платників податків забезпечується системою електронного адміністрування податку на додану вартість. Рахунки для платників ПДВ відкриваються автоматично. Розрахунки з бюджетом проводяться із цих рахунків. Це перерахування до бюджету податкових зобов'язань із ПДВ. Сюди надходить сума з бюджету на відшкодування зайво сплачених сум ПДВ.

До розрахунку зобов'язання до сплати йде сума податків:

  • з податкових накладних за постачальниками та покупцями, що формують зобов'язання та кредит, що пройшли реєстрацію в Єдиному реєстрі;
  • перерахованих до бюджету за імпортний товар на митну територію;
  • куди є право зареєструвати податкові накладні.

Крім того, облік ведеться за сумами руху та залишками на рахунку системи адміністрування ПДВ та за іншими показниками. Після закінчення звітного періоду проводиться розрахунок податкових зобов'язань та кредиту з ПДВ у системі електронного адміністрування податку. Якщо сума ПДВ у розрахунку є вищою, ніж підлягає перерахуванню, то платник податку має право на отримання відшкодування ПДВ від держави.

Запит на відшкодування ПДВ оформлюють подачею заяви до ДФС. До заяви на повернення суми відшкодування додають декларацію з цифрами за податковим зобов'язанням та кредитом та з позначенням суми відшкодування. Для заяви на суму повернення ПДВ є свій Реєстр заяв. Документ вноситься автоматично протягом робочого дня. Суми відшкодування ПДВ, що вже погоджено, надходять на рахунки платників залежно від черговості реєстрації у Реєстрі.

Подання декларації та термін сплати

Порядок заповнення та форма податкової декларації з ПДВ визначено та затверджено Наказом Мінфіну України. Звітний податковий період найчастіше використовують рівний одному календарному місяцю. З таким податковим періодом декларацію подають до 20 числа, наступного за звітним місяця. Є деякі нюанси щодо податкового періоду при реєстрації та анулюванні підприємства. Розглянемо їх.

Коли особа, платник податку, зареєструвалося не в перший день місяця, то період першої звітності визначають з моменту реєстрації до останнього дня наступного календарного місяця.

Коли платник податків анулює свою податкову діяльність не в останній день місяця, то останній податковий період для звітності – період з першого дня цього місяця до дати анулювання.

Є випадки, визначені у Податковому кодексі, у яких податковим періодом вважається квартал.

Такий період діє на вибір для платників єдиного податку. Заяву про вибір подають із декларацією за останній звітний період року. Новий квартальний звітний період діє з наступного календарного року.

Квартальні податкові декларації з ПДВ подають до органів контролю протягом сорока календарних днів після закінчення звітного кварталу.

Коли платник податків переходить із спрощеної системи на загальну, він зобов'язаний самостійно перейти та подавати декларацію ПДВ за результатами календарного місяця. Перехід на місячний звітний період проводять із місяця реєстрації платником на загальній системі оподаткування.

Суму розрахункового податкового зобов'язання щодо сплати ПДВ податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету протягом 10 календарних днів після останнього терміну подання декларації про податок. Фактично це до першого числа наступного після подання декларації місяця.

Експорт та імпорт

Імпортний товар, що ввозиться на територію України, оподатковується за ставкою 20%. Сума ПДВ з імпорту перераховується до бюджету на день подання митної декларації. Перерахування проводять на казначейський рахунок. Це не стосується операцій, що звільнені від оподаткування або умовно звільнені. Податковий кодекс визначає перелік операцій, що звільнені від оподаткування. Перелік відповідає ратифікованим міжнародним договорам.

Крім того, від оподаткування звільняються товари, які в межах допустимого законодавством терміну повертаються до України за таких умов:

  • товари в тому ж стані, що були при вивезенні за межі країни та за дотримання вимог Митного кодексу;
  • товари відремонтовано, а ремонт проводився за гарантійними зобов'язаннями.

Часткове звільнення від сплати ПДВ діє на ввезення товарів:

  • за межами митної території та у визначені терміни повертаються в Україну. У такій умові перерахувати до бюджету слід різницю між сумою податку за товаром, ввезеним на переробку та сумою податку на товари-продукти переробки.
  • на території України на переробці та у визначені терміни не вивозилися за межі митної території України.

У Митному Кодексі України для регулювання питань оподаткування операцій транзиту та тимчасового ввезення виділено статті 17 та 18. Вони визначають умови, вимоги, обмеження щодо умовного повного та умовного часткового звільнення від оподаткування товарів. Товари на експорт, що вивозяться, відповідно до законодавства, обкладаються нульовою ставкою з податку на ПДВ.

Пільгові податкові режими

Пільга з податку - звільнення платника від нарахування та сплати податку або його оподаткування за меншою сумою. Особливості діяльності, суспільного значення, об'єкта оподаткування є підставою для отримання податкової пільги.

Пільги щодо сплати ПДВ визначено у статті 30 Податкового кодексу України. Зокрема, стаття 197 визначає перелік операцій, що підлягають звільненню від оподаткування ПДВ.

Виділимо основні моменти статті. Звільнення від сплати ПДВ надано на:

  • продукти дитячого харчування та асортименту;
  • отримання послуг дошкільної, середньої, вищої освіти у навчальних закладах усіх видів;
  • технічні та інші засоби реабілітації;
  • отримання послуг із доставки матеріальної допомоги населенню;
  • отримання послуг із охорони здоров'я ліцензованих установ;
  • отримання послуг з реабілітації та надання путівок санаторно-курортного лікування дітей та осіб з інвалідністю;
  • проведення будь-якої благодійної допомоги: товари, роботи, послуги;
  • отримання послуг із утримання та харчування дітей у дошкільних закладах, інших осіб у державних установах соціального захисту;
  • отримання послуг із перевезення пасажирів у міському транспорті;
  • отримання послуг релігійних організацій, ритуальних послуг;
  • передачу рухомого складу залізниці між підприємствами державної власності, якщо передача є без оплати;
  • проведення робіт із безкоштовної приватизації житлового фонду;
  • перше постачання житла через залучення коштів державного бюджету;
  • постачання обов'язкових державних платних послуг органами регіональної та державної влади: видача ліцензії, сертифіката, плата за реєстрацію, держмито, обов'язкові збори;
  • власну продукцію центрів, установ соціальної допомоги та реабілітації;
  • послуги з реєстрації актів громадського стану;
  • платні послуги бібліотек;
  • проведення науково-дослідних робіт;
  • проведення робіт виробників сільгосппродукції щодо ремонту державних установ у сільській місцевості, доставки власної продукції та інших подібних послуг;
  • майно, що ввозиться для потреб дипломатичних представництв;
  • ввезення товарів морського промислу;
  • операції банків з продажу заставного майна.

Повний перелік операцій, товарів, робіт та послуг, що звільнені від сплати ПДВ є у статті 197. У статті подано докладні пояснення щодо кожного пункту.

Пільги на податок на додану вартість з постачання імпортних товарів регулюють митні органи. Є тимчасове звільнення від нарахування та сплати ПДВ до 1 січня 2035 року. Воно стосується операцій із ввезення на митну територію нового імпортного обладнання та комплектуючих товарів за державним договором.

Умову користування такою пільгою — платником податків є інвестор із вкладеннями понад двадцять мільйонів євро. Обладнання використовують лише виконання договору з великому інвестиційному проекту. Нове обладнання має бути терміном випуску не раніше трьох років до реєстрації цього інвестиційного проекту. Визначати предмет договору та його укладатиме Кабінет Міністрів України.

Відповідальність за податкові правопорушення

Будь-які податки необхідно сплачувати вчасно та в повному обсязі. Відповідальність порушення податкового законодавства існує до кримінальної. І це загрожує позбавленням деяких майнових прав. Відповідальність платника податку на додану вартість визначається шляхом проведення аналізу. З'ясовують: чи був умисел і чи є вина податкового агента під час оплати суми зобов'язання з ПДВ. Такий задум діє з 1 січня 2021 року. За невчасну сплату ПДВ до бюджету нараховують штраф та пеню за дні прострочення.

Розміри штрафу такі:

  • затримка перерахування зобов'язання з ПДВ до 30 календарних днів після останнього терміну оплати - 5% від суми боргу з податку;
  • затримка перерахування зобов'язання з ПДВ понад 30 календарних днів після останнього терміну оплати — 10% від суми боргу з податку.

Крім штрафу платнику нараховують пеню у такому розмірі:

  • ставка за перші 30 днів - 1/300 від ставки рефінансування за кожен день несплати;
  • ставка за 31 день і далі - 1/150 від ставки рефінансування за кожен день несплати.

Умисне порушення термінів сплати зобов'язань із ПДВ загрожує додатковим штрафом за ставкою 25% від суми несплати ПДВ. Несплата суми податкового зобов'язання понад 90 календарних днів загрожує штрафом за ставкою 50% суми боргу з ПДВ.

Повторне порушення протягом 1095 календарних днів також тягне за собою штраф 50% від суми несплати податку. Повна чи часткова несплата податку, визначена внаслідок податкової перевірки організації, тягне у себе притягнення керівника та головного бухгалтера до відповідальності: адміністративної, податкової і навіть кримінальної.

Штраф не застосовується до уточнюючого розрахунку до податкової декларації. Умова – перерахування суми зобов'язання з рахунку системи електронного адміністрування податку на додану вартість на наступний банківський день після подання уточнюючого розрахунку. Ці умови визначає стаття 124 ПКУ.

Платниками податку на додану вартість є всі, хто задіяний у ланцюжку від виробництва продукції до її продажу. Кожен вносить свою частину податку. Обов'язки щодо взаємодії з бюджетом у частині поповнення його податковими платежами покладено на активних платників; підприємців, юридичних. Інші учасники процесу вважаються пасивними. Якщо сказати простими словами — сума податку до сплати до бюджету складається з податку вартості купленого покупцем нашого товару за вирахуванням податку вартості куплених матеріалів у постачальника.

При цьому дуже важливо для правильного розрахунку податку точно розбиратися у проводках з розрахунку з постачальниками та покупцями, за авансами виданими та отриманими, а також з обліку податку на додану вартість. Від бухгалтера вимагається вміння аналізувати оборотно-сальдова відомість і знаходити помилки. Адже від цього залежить правильність розрахунку податків, коректне заповнення декларації, і, як наслідок, розмір сплати податку до державного бюджету країни.

Стаття корисна
Популярні матеріали
Інші матеріали