Національний банк України

Що таке Національний банк України?

Національний банк України (НБУ) – центральний банк України. Розташовується в однойменній будівлі у Києві.

Попередником Національного банку України був Український республіканський банк Держбанку СРСР. Сам Національний банк України був створений 20 березня 1991 року на підставі Закону України "Про банки та банківську діяльність", який лежить в основі його законодавчої бази, а у жовтні Постановою Президії Верховної Ради України було затверджено його статут. За кілька років, 2 вересня 1996 року, було встановлено національну валюту України. Нею стала українська гривня.

Ознайомитись з інформацією про діяльність Національного банку можна на його офіційному сайті. На ньому міститься добірка матеріалів, що розкриває суть його роботи. Будь-яка зміна у роботі НБУ відображається не лише у законі, а й на офіційній сторінці в інтернеті. Так на сайті публікуються матеріали про зміни на валютних ринках, про створення чи ліквідацію банківських організацій, постанов уряду щодо діяльності НБУ та банківської системи країни. Також на цьому ресурсі можна ознайомитися з тарифами на послуги, які надає НБУ, та тарифи на послуги у сфері ліцензування банківських та небанківських організацій.

Окремий розділ присвячений історії української валюти та її курсу.

Комерційної реклами на сайті немає.

Короткий зміст офіційного сайту НБУ:

• інформаційний блок;
• блок новин;
• актуальна інформація;
• важливі показники;
• свіжа інформація;
• корисна інформація;
• календар подій;
• контакти;
• матеріали у відеоформаті;
• актуальний курс валюти.

Правовий статус Національного банку України

Нацбанк України здійснює свою діяльність на підставі Конституції України, Закону України "Про Національний банк України" та "Про банки та банківську діяльність", а також інших законодавчих актів.

Національний банк України — центральний банк держави, центральний орган державного управління з особливим статусом, який має право монополії на здійснення випуску (емісії) національної української валюти. НБУ відповідає за обіг грошей та виступає кредитором найвищої інстанції для українських банків та відповідає за організацію системи рефінансування. У рамках виконання діяльності Нацбанк займається встановленням системи, порядку та форм платежів, у тому числі між банківськими установами, та встановлює для них правила виконання банківських операцій. Національний банк України здійснює регуляторну та наглядову діяльність у банківській галузі, а також виконує валютне регулювання та встановлює порядок здійснення операцій в іноземній валюті. НБУ виконує організацію валютного контролю за банківськими та іншими фінансовими організаціями, які мають ліцензію Нацбанку на здійснення операцій із валютою.

Законодавство до функцій Національного банку України відносить встановлення офіційного курсу гривні щодо різних іноземних валют та оприлюднення цієї інформації. Також Нацбанк займається встановленням номіналів, систем захисту, платіжних ознак, дизайном грошових знаків та збереженням їх резервних фондів.

До повноважень Національного банку України належить збереження банківських та дорогоцінних металів, каміння та інших цінностей. Відповідає за встановлення порядку формування облікової ставки та інших процентних ставок за операціями; здійснює видачу ліцензій банківським організаціям у ситуаціях, що передбачаються законодавчими актами, та встановлює банкам нормативи щодо резервування коштів.

Національний банк України є економічно самостійним органом та виконує витрати за рахунок власних коштів у рамках встановленого кошторису, а в деяких ситуаціях – за рахунок держбюджету України.

НБУ – це юридична особа. Він має відокремлене майно, яке належить до державної власності та перебуває у повному господарському веденнні банку.

Нацбанк не відповідає за зобов'язаннями держави та банківських установ. Вони, у свою чергу, не відповідають за зобов'язаннями Національного банку України. Виняток становлять випадки, коли сторони беруть на себе зобов'язання у добровільному порядку.

Національний банк України, всі його філії, установи та представництва мають печатку, на якій зображено Державний герб України, та зазначено найменування.

Національний банк України має власний пенсійний фонд.

Місія, бачення та цінності Національного банку України

У вересні 2015 року відбулася презентація, на якій було представлено місію, бачення та цінності Національного банку України. Саме вони мають стати базою для стратегічного розвитку і не лише НБУ, а й усієї фінансової сфери.

Місія Національного банку України полягає у забезпеченні стабільності у сфері ціноутворення та фінансового сектору, яка спрямована на створення умов для стабільного економічного розвитку української держави.

Бачення полягає в тому, що Нацбанк має бути відкритим та незалежним центральним банком, якому довіряє населення країни. Також він має інтегруватися до сучасної європейської спільноти центральних банків інших держав.

До цінностей Національного банку України можна віднести такі принципи:

• будь-яка діяльність центробанку виконується на користь української держави;
• професійне виконання функцій із постійною націленістю на результат;
• прозора діяльність Національного банку України базується на послідовності, логічності, відкритості та відповідальності;
• у своїй діяльності НБУ орієнтується на чесність, принциповість, повагу до різноманітності ідей та стандартів ділової етики;
• НБУ націлений на ведення діалогів, налагодження партнерських відносин та роботу з метою виконання місії.

Організаційна структура Національного банку України

Організаційна структура встановлюється нормами Закону України "Про Національний банк України", згідно з яким до складу управлінських органів центробанку входить Рада Національного банку та Правління НБУ.

Члени Ради НБУ обирають голову терміном на 3 роки. Це закріплено у ст. 12 вищезазначеного нормативно-правового акта. До складу ради НБУ входить 9 осіб. 7 із них призначаються президентом України. Голова Нацбанку затверджує Верховна Рада України з ініціативи президента. Голова НБУ призначається на посаду на 7 років та входить до складу Ради НБУ за посадою. Члени Ради НБУ призначаються ВРУ та президентами України. Верховна Рада через ухвалення відповідної постанови та президент шляхом указу призначають по 4 особи. Ці дії регламентуються ст. 10 Закону України.

Також вищезгаданий закон здійснює регулювання питання повноважень Ради Національного банку України.

Щодо Правління центробанку, його склад формується на підставі рішення Ради НБУ. Претендентів пропонує його Глава.

Правління НБУ, керуючись Основними положеннями грошово-кредитної політики, виконує забезпечення реалізації грошово-кредитної політики, організацію здійснення інших компетенцій та проведення управління діяльністю Національного банку України.

Чим займається Національний банк України?

На це питання відповідають його функції, які закріплює однойменний закон.

Національний банк України – це регулятор. Він виконує контроль за ринком надання фінансових послуг для запобігання порушенням його учасниками. Окрім ліцензування банків НБУ регулює діяльність колекторських агенцій та інших фінансових компаній. Також центробанк здійснює контроль за процесом надання фінансових послуг населенню. Так, якщо людина отримує загрози від колекторів, вона має право поскаржитися до Нацбанку на неправомірні дії на свою адресу.

До переліку обов'язків НБУ входить захист прав людей, які користуються послугами у сфері платіжних операцій. Регулятор виконує нагляд за додержанням законодавства про захист споживачів.

Наступна компетенція Національного банку України – здійснення фінансового моніторингу. У рамках безпосередньої діяльності НБУ відповідає за встановлення вимог та умов для банків з метою запобігання фінансуванню терористичних організацій та відмиванню грошей.

Національний банк України має право вводити нові купюри та монети та виконувати емісію грошової маси в державі. Сувенірні монети та банкноти також випускаються за рішенням центробанку.

НБУ бере безпосередню участь у створенні банківських та небанківських фінансових організацій та відповідає за проведення змін у банківській системі.

У процесі здійснення функцій НБУ використовує інструменти щодо перевірок з метою контролю фінансового ринку України.

Монетарна політика Національного банку України

Пріоритетом монетарної політики є досягнення та забезпечення цінової стабільності. Цінова стабільність передбачає незначне зростання цін, а не їхню незмінність.

За низької та стабільної інфляції доходи та заощадження громадян України захищаються від знецінення, підприємці можуть виконувати довгострокові інвестиції в українську економіку, що сприяє створенню нових робочих місць та зниженню безробіття в країні.

Національний банк України забезпечує цінову стабільність, використовуючи інфляційне таргетування та плаваючий обмінний курс гривні. Основним інструментом монетарної політики є облікова ставка.

Пріоритетною метою монетарної політики є підтримка цінової стабільності, тобто підтримка темпів інфляції на низькому та стабільному рівні. Також НБУ сприяє фінансовій стабільності та стійкому економічному зростанню.

Як написати запит до Нацбанку?

У разі порушення прав рекомендується звернутися до керівництва фінансової організації, подавши звернення. У разі коли проблему вирішити не вдається, заявник має право звернутися до НБУ.

Звернення можна надіслати електронною поштою або зателефонувати на гарячу лінію. Під час дзвінка є можливість залишити свої контактні дані, щоб із заявником зв'язався представник НБУ. Під час звернення телефоном оператор контакт-центру реєструє звернення для його подальшого розгляду. Також заявку можна залишити за допомогою офіційного сайту. На сайті є сторінка для подання звернення та пам'ятка, як правильно його скласти.

У разі потреби заявник може записатися на особистий прийом. Для цього необхідно звернутися до контакт-центру та залишити заявку, вказавши особисті дані.

Якщо на руках є пакет документів, то їх разом із письмовою заявою можна надіслати до НБУ, скориставшись послугами Укрпошти. При цьому необхідно вказати свої контактні дані та інформацію про себе:

• прізвище, ім'я та по батькові;
• місце проживання;
• адресу електронної пошти, щоб отримати рішення.

Також у заяві необхідно викласти суть питання та прикріпити документи щодо справи. Слід надати максимальний обсяг доступної інформації, щоб рішення було коректним. Для цього до заяви прикріплюються матеріали щодо суті звернення.

Анонімні скарги НБУ не розглядає. Також не розглядаються звернення щодо вже прийнятих рішень. Винятки становлять ситуації, коли стали відомі нові обставини, що можуть вплинути на ухвалене рішення.

У ситуації, коли питання належить до компетенції іншого державного органу, НБУ перенаправляє звернення до відповідної інстанції та повідомляє про це заявника. У разі нестачі інформації, заявник отримує відповідь з проханням надати додаткові дані по суті звернення.

Термін розгляду звернення становить 30 днів. У деяких випадках НБУ залишає за собою право продовжити термін розгляду документів до 45 днів, повідомивши заявника про необхідність продовження терміну. Якщо розгляд питання не вимагає виконання додаткових перевірок та вивчення наданих факторів, відповідь надається протягом 15 днів.

Як подати скаргу в НБУ на банк?

Якщо споживач фінансових послуг вважає, що банк порушує його права, перед зверненням до НБУ він зобов'язаний написати заяву безпосередньо до самого банку, з яким виникла суперечка. У більшості випадків всі питання можна вирішити на даному етапі без залучення вищих інстанцій.

У ситуації, коли банківська організація не задовольняє вимоги заявника та після оскарження, особа може звернутися до НБУ для захисту своїх прав та інтересів.

Порядок подання скарги на банк до НБУ не відрізняється від подання звичайного запиту. Його можна надіслати на електронну пошту або скористатись послугами Укрпошти. При складанні скарги необхідно вказати всю відому інформацію та прикріпити матеріали, які допоможуть ухвалити об'єктивне рішення.

Терміни розгляду скарг становлять:

• 30 днів у стандартному випадку;
• 15 днів, якщо прийняття рішення не потребує додаткових перевірок та вивчень;
• 45 днів у випадку, коли потрібні додаткові перевірки та вивчення.

Вищезазначені терміни регламентуються Законом України "Про звернення громадян".