Інвестор

Інвестором називається фізична особа або організація (комерційна фірма, держава і т.д.), що поміщають капітал у цінні папери для отримання доходу надалі. Інвестор може вкладати як свої кошти, і позикові. Якщо інвестиційний проект буде невдалим, це призведе до часткової чи повної втрати капіталу.

Навіщо інвестувати, та кому це підходить?

Якщо Ви маєте банківський вклад, але відсоток, який по ньому отримуєте, невисокий, є сенс задуматися над інвестуванням. Однак слід враховувати, що підвищується не лише ймовірність заробітку, а й ризик втрати всіх грошей. За наявності вільних грошових коштів та усвідомленні ризиків, можливо, є сенс вивчити процес інвестування у цінні папери та взяти участь у біржових торгах.

Інвестиції у цінні папери

Найпростішим варіантом дій інвесторів-початківців буде купівля цінних паперів і, через певний тимчасовий термін, подальший їх продаж за ціною на порядок вище. Різниця у ціні і буде заробітком цих інвесторів. Проте не слід забувати, що отримання прибутку це лотерея, а результати якісно продуманої стратегії. Запорукою успішної діяльності інвесторів на біржі та збільшення ймовірності отримання прибутку є грамотна організація робочого процесу. Інвестор не покладається на успіх, він виконує серйозну роботу.

Як діяти, щоби не втратити гроші на біржі?

Якщо в людини відсутні заощадження та банківський депозит, вкладати у цінні папери останні кошти немає сенсу. У разі банкрутства банку держава гарантує вкладнику певну суму компенсації. Біржа не страхує ризики інвесторів і велика можливість втратити всі гроші. Крім того, цінні папери набагато частіше падають у ціні, ніж банкрутують банки.

Є бажання інвестувати в якийсь проект – з чого почати?

У сучасному світі біржа – це електронний майданчик, тобто здійснювати торгові операції можна за допомогою інтернету у зручній домашній обстановці. Однак необхідні послуги посередника – фірми, яка має ліцензію на участь у біржових торгах. Перед тим, як почати його пошук, потрібно визначитися з декількома важливими речами.

Визначити розмір грошової суми, яку вкладник готовий інвестувати у проект

Можна починати з будь-якої суми, але якщо вона невелика, то не зможе компенсувати ні комісійні послуги посередника, ні тимчасовий ресурс, витрачений на участь у торгах. Однак, перш ніж інвестувати більшу суму, слід враховувати можливу втрату цих грошей. Якщо напрошується висновок, що це не надмірна втрата для бюджету, то можна спробувати інвестувати.

З'ясувати обсяг тимчасового ресурсу інвесторів для участі у біржових торгах

Якщо потенційний інвестор готовий витрачати час та зусилля на проходження навчання, щоранкове вивчення статистики та біржових зведень, відстеження графіків упродовж дня, то він може, вивчивши необхідні інструменти, спробувати себе у самостійній торгівлі. Потрібні лише послуги брокера, який як посередник забезпечить доступ до біржі. За прийняття рішень про купівлю-продаж відповідає інвестор, брокер лише виконує те, що доручив йому інвестор.

Якщо потенційний вкладник не має можливості приділяти багато часу та зусиль інвестуванню, то йому краще вибрати послуги будь-якої форми довірчого управління. Залучаючи до інвестування власних коштів послуги фахівців, інвестор приймає самостійно мінімальну кількість рішень.

Інвестор може підписати індивідуальний договір на послуги довірчого керуючого, який замість нього прийматиме рішення про вибір певних активів, здійснюватиме їх пошук, купівлю та продаж. Інвестор, залучаючи послуги посередника, довіряє йому свої кошти, а управляючий максимально вигідно їх вкладає, орієнтуючись на обраний інвестором рівень ризику.

Іншим варіантом для інвесторів є вкладення у ПІФи (пайові інвестиційні фонди). Вони є готовими наборами різних цінних паперів чи інших активів. Право розпоряджатися коштами ПІФу, купувати та продавати активи, виробляти зміну їх складу належить керуючій компанії, послуги якої може залучити вкладник.

Інвестор здійснює вибір відповідного фонду і набуває його паї або безпосередньо у компанії, що управляє, або доручивши це біржовому брокеру. При успішному інвестуванні, здійснюваному управляючою фірмою, ціна паїв зросте – і інвестор запрацює. При невдалому інвестуванні – зазнає збитків.

Вибрати стратегію та активи

Інвестор вибирає, у що вкладатиме гроші. Визначає собі стратегію і дотримується обраного методу дій. Комплекс інвестиційних параметрів, властивих стилю поведінки інвестора на біржових торгах називається стратегією. Вони включають активи, якими інвестор віддає перевагу торгувати, частоту продажів, а також параметри, на які він спирається приймаючи рішення. Наприклад, чи стежить за новинами, що впливають на ринок, вивчає статистику.

Найпростіший тип стратегії, коли інвестор керується:

• активами;
• тимчасовим періодом інвестицій;
• максимальною сумою збитків.

Наприклад, активами виступають акції, що належать фармацевтичним та хімічним компаніям, тимчасовим періодом інвестицій визначено один рік, і за максимальну суму збитків прийнято 20%. За цих вихідних даних інвестор повинен відразу ж продати активи, якщо вони стали дешевшими на 20%, навіть у разі, якщо до кінця року ще залишився час. Інакше результати будуть плачевними.

Якщо інвестор залучив послуги довірчого управління, то визначити стратегію також доведеться. Але в цій ситуації йому потрібно робити вибір із вже представлених на ринку пропозицій або узгодити індивідуальну стратегію зі своїм довірчим керівником, послуги якого залучив інвестор.

Пошук компанії-посередника

Сформульована стратегія спрощує пошук посередника. І для інвесторів дуже важливо насамперед перевірити чи мають довірчий брокер або керуюча компанія ПІФу ліцензії, що дають право на участь у біржових торгах, відповідно, чи мають їхні послуги під собою правову основу.

Якщо людина вирішила інвестувати самостійно, то її чекають наступні кроки:

• укладання договору послуги брокера;
• відкриття та поповнення брокерського рахунку;
• встановлення спеціальної програми для ведення торгів;
• здійснення покупок та продажів.

Якщо людина віддала перевагу довірчому управлінню, далі слід лише пошук посередника, укладання договору послуги і переказ коштів посереднику, чи це довірчий керівник, чи управляюча компанія ПІФу.

Часті помилки інвесторів: як не треба поступати

Не можна вкладати в акції всі кошти, які є в наявності. Слід відкласти кошти на життя, не забути про непередбачені витрати, відкрити в банку депозитний рахунок, створивши «подушку безпеки». Далі можна розпочинати торгівлю на біржі. Необхідно здійснювати вкладення такої суми, результати втрати якої не будуть надто критичні.

Не можна покладатися на успіх - слід пройти навчальний курс

Вирішивши здійснювати самостійну біржову торгівлю, попередньо необхідно вивчити інвестиційні інструменти, навчитися на спеціалізованих курсах проведених брокерами. Торгові програми часто мають демо-режим, в якому є можливість відпрацювати навички, не ризикуючи втратити гроші.

Не можна діяти, керуючись емоціями

Імпульсивні дії інвесторів призводять до негативних наслідків. Початківець інвестор схильний до різких реакцій за найменших цінових змін на біржі. Потрібно стежити за своїм емоційним станом та зберігати спокій. Однак рішучі дії слід вживати у разі суттєвої зміни ціни. Необхідно визначити рівень допустимих втрат, які є готовність прийняти. Наприклад, це 20%, отже, при падінні цін на 20% слід припинити торги, щоб уникнути великих втрат. Навіть за великого бажання почекати деякий час поліпшення, не можна піддаватися спокусі.

Не можна складати всі яйця в один кошик

Компанії, в яких людина інвестує, мають бути представлені різними галузями. Під час падіння акцій єдиного сектора економіки, в який інвестували, втрати будуть критичними. Купуючи цінні папери підприємств із різних секторів економіки, інвестор мінімізує ризик втрати всіх коштів. Це називають диверсифікацією ризиків. Позитивні результати не забаряться.

Не можна довіряти обіцяному заробітку 500% на день

Тільки шахрай може давати гарантії чогось на ринку цінних паперів. Якщо брокер відповідально ставиться до своєї діяльності, він обов'язково попередить про ризики. Стан справ на біржі дуже мінливий і Ви самі відповідальні за рішення, що приймаються.