Виберіть країну
Україна
Виберіть місто
Виберіть місто
Виберіть мову
Українська
menu.country.select-title
Виберіть країну
Україна
Canada
España
México
Philippines
United States
Việt nam
Казахстан
Россия
Україна
menu.language.select-title
Виберіть мову
Українська
Українська
Русский

Інфляція в Україні: визначення, види, методи вимірювання

08.02.2022
907
8 хвилин

Всі ми ходимо магазинами, купуємо потрібні нам товари, і помічаємо, що ціни потроху зростають. Кожна людина знає, що це інфляція, але не уявляє чому це відбувається, які причини. Чому відбувається підвищення ціни? Якщо ви хочете отримати інформацію про методи боротьби з інфляцією, і з яких причин вона відбувається, ця стаття вам допоможе.

Інфляція в Україні: визначення, види, методи вимірювання

Що таке інфляція?

Інфляція – це процес загального підвищення ціни товарів споживання. При цьому частина товарів дорожчає, а інша частина взагалі не змінюється у ціні. Інфляція досить тривалий процес, протягом якого на ту саму суму можна купити набагато менше необхідних і цінних речей, ніж раніше. Інфляцію виражають у відсотках та вказують у річному вираженні.

Потреби кожної людини дуже великі. Процес споживання різноманітними товарами тільки зростає: окрім продуктів людям потрібна продукція для нормального та комфортного життя: комунальне обслуговування, транспортні витрати, охорона здоров'я, освіта, розваги. Коли національна валюта втрачає цінність, ціни починають зростати, купівельна спроможність падає, і це призводить до уповільнення економічного зростання. Через війну, зростання грошової маси держави випереджає економічне зростання, у результаті виникає стійка інфляція.

Причини зростання інфляції:

  • грошова емісія, що з зростаючими державними витратами;
  • дефіцит бюджету;
  • збільшення цін на ресурси;
  • світові циклічні кризи (енергетична, сировинна);
  • дефіцит товарів з відомих причин (монополія ціни конкретні групи товарів, штучний недолік, і навіть підвищений попит);
  • підвищення тарифів на енергоресурси компаніями-монополістами;
  • падіння пропозиції через неврожай та зростання цін на продукти харчування;
  • зниження ставок за кредитами;
  • збільшення податків.

Види та рівні

Розрізняють кілька видів інфляції:

  • Відкрита інфляція – це вільна інфляція, коли він відбувається постійне і поступове підвищення цін не регульованих державою.
  • Закрита (прихована) інфляція – це інфляція, що регулюється державою, за умов жорсткого контролю за рівнем цін із боку держави, зокрема НБУ. При цьому відбувається дефіцит товарів та послуг і держава здійснює жорсткий контроль за цінами. Але такий контроль уповільнює випуск нових товарів ринку, оскільки виробникам економічно невигідно представляти нову продукцію, якщо ціна вже відома.
  • Збалансована інфляція, коли ціни зростають на всі товари однаковою мірою.
  • Незбалансована інфляція, коли спостерігається нерівномірне підвищення ціни товари.
  • Інфляція, що імпортується , відбувається, коли компанії ввозять іноземну валюту, а також займаються купівлею товарів і комплектуючих у іноземних виробників.
  • Експортована така інфляція відбувається, коли компанії-експортери виконують контракти із закордонними компаніями.
  • Помірна (або повзуча). Зростання ціни відбувається до 10% на рік, причому вартість грошей зберігається. Це найсприятливіша інфляція, оскільки можна коригувати ціни, змінюючи умови попиту та пропозиції.
  • Галопуюча (стрибкоподібна) інфляція. Зростання цін до 200% на рік. Зростанню ціни сприяють підприємства, які встановлюють вартість своїх товарів, продукції чи послуг. Банки перестають видавати кредити, оскільки це ставати невигідно. Населення активно вилучає вклади, щоб позбутися знецінених грошей, вкладає їх у матеріальні цінності. У країні починають проводити фінансові реформи. Такою інфляцією дуже важко управляти.
  • Гіперінфляція. Зростання цін близько 1000% на рік. Це некерована інфляція, яка вимагає з боку уряду та НБУ рішучих заходів. Руйнується економіка країни. Матеріали та сировина настільки дорогі, що виробництво та підприємства закриваються. Відповідно, зупиняється продаж товарів та послуг, доходи людей падають, зростає безробіття, відбувається банкрутство компаній.

Як правильно рахувати інфляцію

Для розрахунку темпів інфляції використовується індекс споживчих цін (ІСЦ) або інфляції (ІІ) – це показник, що характеризує загальний рівень цін на товари та послуги. В Україні оцінка індексу проводиться Держкомстатом України. Органи статистики щомісяця публікують статистику на підставі вартості споживчого кошика. До неї входить перелік послуг/товарів, починаючи від хліба, круп, ліків, до одягу та вартості проїзду. У результаті дивляться - підвищилася чи знизилася вартість споживчого кошика, і лише після цього можна робити висновки про зниження чи збільшення інфляції. Але тут слід уточнити: офіційна інфляція країною може сильно відрізнятися від індивідуальної. Спосіб розрахунку індивідуальної інфляції. Що потрібно для цього зробити:

  • скласти список стандартних щомісячних покупок вашої сім'ї: продукти, одяг, ЖКГ, послуги, розваги;
  • купити все за цим списком на початку місяця та зберегти чеки.;
  • повторити все це наступного місяця;
  • порівняти ціни вашого споживчого кошика та визначити індивідуальний рівень інфляції .

Якщо виявиться щомісячний список продуктів у вас приблизно однаковий, то тоді порахуйте річний індекс зростання цін на товари за такою ж схемою. Таким чином ви зможете визначити дані власної інфляції.

Методи виміру інфляції

Існують кілька методів, які дозволяють виміряти інфляцію:

  • Дефлятор внутрішнього ВВП. Він відстежує загальний рівень зміни ціни різні групи продукції.
  • Індекс цін виробників (PPI) Розраховує поточну собівартість виробництва.
  • Індекс споживчих цін (CPI) відстежує зміни вартості споживчого кошика, склад якого постійно змінюється: відбувається виняток одних матеріалів, інші додаються.
  • Паритет купівельної спроможності враховує коливання курсу національної валюти.
  • Індекс вартості активів дозволяє фіксувати вартісні тенденції на цінні папери, інвестиції, об'єкти нерухомого майна та позиковий капітал.
  • Індекс Пааше це показник рівня цін, який розраховується на базі мінливого набору товарів. Інша назва – дефлятор валового національного продукту (ВНП). Він визначає реальний виграш при зниженні рівня цін на ті чи інші групи товарів (як і програш при підвищенні) для жителів.

Способи аналізу інфляції

Для прогнозування інфляції фахівці виявили базові ознаки та розподілили їх за кількома групами:

  • Модель Фрідмана виходить із реального попиту на гроші як функції реального доходу та очікуваної інфляції, причому очікування передбачаються гранично раціональними, тобто рівними фактичної інфляції .
  • Модель Кейгана - математична модель, яка описує гіперінфляцію, як найнебезпечніший вид інфляції, коли темп зростання ціни та знецінення грошей становить понад 100 %. Вихідні дані цієї моделі дозволяють розрахувати основні ризики інфляційні очікування.
  • Модель Бруно Фішера. Її суть полягає у визначенні питомого попиту щодо існуючого рівня інфляції. У спрощеній версії моделі передбачається, що дефіцит бюджету фінансується з допомогою емісії.
  • Модель Саржента Уоллеса. Відповідно до цієї моделі, інфляція залежить від поточної та майбутньої грошової політики держави. В умовах застосування "стримуючої" політики рівень інфляції набагато вищий, ніж за умови використання жорсткого контролю з боку держави.

Оцінка впливу інфляції

Зростання цін впливає економіку у разі індивідуально. Помірна інфляція сприяє розвитку економіки, а висока створює паніку у суспільстві та впливає поведінкові чинники виробників і споживачів. Але загалом, висока чи зростаюча інфляція торкається всіх сфер економіки:

  • Виробництва: матеріали дорожчають, закриваються більшість підприємств, відбувається зростання безробіття, знецінювання коштів, виробники намагаються робити запаси сировини та матеріалів на користь.
  • Банківської системи: вклади вилучаються, знижуються обсяги фінансових капіталів, зростає спекуляція, виникають бартерні угоди.
  • Соціальної сфери: зниження доходів, безробіття, відсутність купівельної спроможності та як результат – падіння попиту;
  • Економіці держави: ослаблення конкурентоспроможності експортної продукції, збільшення дефіциту, викривлення важливих показників: ВВП, системи податкових ставок, інвестиції та рентабельності.

Якою має бути інфляція в Україні у 2022 році?

В Україні інфляційні процеси нестабільні та мають великий потенціал для розвитку. Матеріали на тему. НБУ (Національний банк України) оголосив прогноз інфляції на 2022 рік: із 5% до 7,7%. Наприкінці 2021 року інфляція трохи знизилася завдяки рекордному врожаю та коригування окремих світових цін на продовольчі товари. Для утримання інфляції ухвалили рішення щодо фіксації тарифів на житлово-комунальні послуги.

Нормальні показники

Норма інфляції – це відношення приросту загального рівня цін цього року до рівня попереднього року, виражене у відсотках. Показник рівня інфляції вимірюється у відсотках: що він більше, то вище темпи зростання інфляції. У нормі інфляція становить від 3-5% на рік. Це нормальний рівень, типовий для країн із розвиненою економікою.

Чому висока інфляція – це погано?

Занадто висока інфляція негативно впливає економіку. Позиції банків у цьому питанні неоднозначні – вони намагаються утримати інфляція на рівні 2-4%, тому що висока інфляція несе надлишкові ризики для того, щоб вкладати інвестиції, і невпевненість у завтрашньому дні споживачів. Населення починає позбавлятися грошей, купуючи цінні товари, нерухомість, продукти про запас. Для банків та бізнесу теж настають лихоліття: клієнти знімають гроші з рахунків, відмовляються відкривати вклади, бізнесмени не беруть довгострокові кредити. Все це погано позначається на фінансових ринках та підриває економіку держави.

А чи не можна просто заморозити ціни, щоби вони не росли?

Заморожування ціни призводить до відсутності конкуренції у підприємств. Виробники перестануть вкладатися у розвиток виробництва та випускати нові товари чи покращувати якість, все одно ціна регламентована. Країна зіткнеться з дефіцитом товарів, розвитку чорного ринку та тіньової економіки.

Хто виграє від інфляції?

  • держава (якщо ставка податку збільшується зі зростанням доходу);
  • позичальники за довгостроковими кредитами (якщо відсоток за кредитом менший за рівень інфляції);
  • власники бізнесу у сфері послуг;
  • монополісти;
  • ряд підприємств торгівлі, які сприяють зростанню продажів на продукти першої необхідності.

Хто програє?

  • працівники із фіксованим доходом;
  • пенсіонери або громадяни, що живуть на допомогу або стипендії;
  • вкладники у банках з фіксованою ставкою;
  • кредитори, що надають кредити із фіксованим відсотком.

Наслідки для суспільства

У цілому зараз підвищення цін вкрай негативно позначається лише на рівні життя населення. Також страждають компанії. Попит на товари падає. Особливо страждають від цього громадяни, що живуть на пенсію, допомога та заробітну плату, яка не індексується, оскільки зростання цін на товари та послуги постійно зростає, а дохід у цих громадян залишається незмінним. Які ж будуть наслідки для суспільства? Це насамперед:

  • збільшення витрат на продовольство;
  • зниження рівня життя населення;
  • підвищення цін та зниження купівельної спроможності;
  • соціальне розшарування суспільства;
  • знецінення грошових вкладів населення;
  • збільшення безробіття;
  • зниження довіри населення до уряду.

Заходи боротьби з високою інфляцією

Для того, щоб подолати інфляцію та збільшити купівельну спроможність грошей держава проводить процес вилучення надлишкової маси грошей. При цьому застосовують такі заходи:

  • скорочення державних витрат та соціальних програм;
  • контроль за емісією грошей через НБУ;
  • підвищення податків;
  • підвищення облікової ставки;
  • заохочення скорочення кредитів та зростання заощаджень усередині країн;
  • політика індексації (перерахунок пенсій, допомог, зарплат із урахуванням зростання цін).

Основні методи боротьби з інфляцією

Найефективніший спосіб – це проведення фінансової реформи. Саме вона вважається найкращим варіантом боротьби із знеціненням національної валюти. Такий грошовий метод застосовується за глибокої кризи, і тоді намагаються використовувати сукупність економічних заходів, таких як:

  • девальвація - зниження обмінного курсу або золотого змісту;
  • деномінація - збільшення грошової маси;
  • нуліфікація - заміна старих грошових знаків на нові;
  • ревальвація – підвищення золотого змісту чи валютного курсу грошової одиниці держави.

Інші методи можна розділити на прямі та непрямі.

Прямі методи:

  • пряме регулювання державою кредитів і тим самим, грошової маси;
  • державне регулювання цін та заробітної плати;
  • державне регулювання зовнішньої торгівлі, ввезення та вивезення капіталу та валютного курсу.

Непрямі методи:

  • регулювання загальної маси грошей через керування ними центральним банком;
  • регулювання процентних ставок комерційних банків через керування ними Центробанком;
  • обов'язкові фінансові резерви комерційних банків.

Слід зазначити, що непрямі методи економіки України може бути настільки дієвими, оскільки фінансовий ринок недостатньо розвинений, особливо ринок державних облігацій. Тому держава, виконуючи операції на відкритому ринку, не може вплинути на обсяг грошової пропозиції. Не варто сприймати інфляцію як щось негативне, поки вона не виходить за межі норми. Головне зрозуміти, що інфляція важлива у розвиток економіки нашої країни, але заодно підлягає постійному аналізу. А завдання держави – стимулювати розвиток економіки, але при цьому контролювати та керувати інфляційними процесами.

Стаття корисна
Популярні матеріали
Інші матеріали