Банкрутство фізичних осіб в Україні

Щоб отримати можливість не відповідати за фінансовими зобов'язаннями в Україні, передбачено процедуру банкрутства фізичних осіб. Юридичною підставою для неї виступає Кодекс із банкрутства, ухвалений наприкінці 2019 року. З його допомогою фізичні особи, зокрема підприємці, можуть частково чи повністю списати свої борги.

У яких випадках можна оголосити себе банкрутом?

Виникнення процедури банкрутства фізичних осіб має уберегти від фінансового краху окремі категорії громадян, які можуть постраждати в умовах прояву світової кризи. Проте, не всі борги можна списати у такий спосіб. Боржнику не вдасться позбавитися обов'язку сплачувати аліменти, а також єдиний соціальний внесок, який є обов'язком підприємців.

Також боржник не зможе списати грошове відшкодування третім особам за фактом заподіяння каліцтв або шкоди, встановленого рішенням суду. Списання боргів та визнання банкрутом передує обов'язкове та повне погашення заборгованості за аліментами. Проте навіть судова інстанція не одразу погоджується визнавати банкрутство. Кредитори можуть опротестовувати рішення та подавати апеляцію.

Що було до прийняття Кодексу

Поява процедури банкрутства була запланована для того, щоб вирішити проблему банківських установ із неліквідними кредитами. Фізичним особам процедура мала допомогти позбутися старих боргів і відновити згодом своє добре ділове ім'я.

Раніше таке банкрутство стосувалося лише юридичних осіб та підприємців. Фізичні особи-підприємці могли подати заявку на визнання їх банкрутами. Для цього їм потрібно було не платити протягом 3 місяців за рахунками та іншими зобов'язаннями. Такий запит могли ініціювати як вони самі, а й їхні кредитори. Мінімальна сума фінансових вимог має починатися від 300 мінімальних заробітних плат.

З чого починається банкрутство фізичних осіб за законом

Для врегулювання процедури банкрутства з різних сторін спочатку призначають реструктуризацію. Робиться це для того, щоб фізична особа могла поступово виплатити свої зобов'язання. І тому із заробітної плати чи іншого джерела доходу утримується певний відсоток, встановлений судом.

Процедура неспроможність банкрутстві передбачає втрату боржником частини свого майна. Такі рішення найчастіше приймає суд, аби хоча б частково виконати вимоги кредиторів юридичних осіб, банків та державних органів.

Це ще один з обов'язків арбітражного керівника. Він проводить інвентаризацію майна, наявного у боржника, працює із пропозицією для кредиторів, відкриває банківський рахунок, який надходять кошти від продажу майна.

Що не вилучать у боржника

Проте деякі види власності все ж таки не потрапляють у заявку, а тому залишаться у фізичної особи, яка вирішила пройти процедуру банкрутства, а саме:

• єдине житло для проживання (квартира до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м), якщо воно не забезпечує борг, тобто не є предметом кредитної іпотеки в іноземній валюті або в гривнях;
• пенсійні рахунки, що їх відкриває не банк, а державні чи недержавні страхові фонди;
• рахунки у фондах соціального страхування;
• майно боржника, яке необхідне задоволення життєвих потреб сімей підприємців, і яке також можуть претендувати кредитори;
• перелік іншого майна, з реалізацією якого кредитори можуть виникнути складності (визначає закон про виконавче провадження).

У будь-якому разі, для того, щоб списати повністю борг або позбутися левової частки своєї заборгованості, фізична особа зобов'язана ініціювати відповідний запит та почати складати заявку разом із юристами.

Як оголосити себе банкрутом?

Процедура банкрутства юридичних відома давно, і таким чином припинили діяльність тисяч компаній різної форми власності. З 2019 року було передбачено і процедуру відновлення платоспроможності для фізичних осіб-боржників, які більше не мають можливості відповідати за своїми фінансовими зобов'язаннями. Відтепер вони вже не ризикують залишитися віч-на-віч з колекторами і постійно зростає пені.

Критерії для визнання банкрутства фізичної особи

Щоб фізична особа визнати банкрутом, потрібно відповідати вимогам процедури. Подібні судові рішення ухвалюються господарським судом за місцем проживання людини. Однак необхідно, щоб дотримувалися наступних критеріїв:

• сумарна заборгованість має бути більшою за 30 мінімальних зарплат (цей параметр постійно змінюється в абсолютному вираженні);
• боржник раніше припинив виплачувати щонайменше 50% щомісячних необхідних платежів за зобов'язаннями;
• у фізичної особи відсутнє майно, яке може бути стягнене на рахунок сплати боргу;
• інші обставини підтверджують неможливість боржником погашати свої зобов'язання.

Проте для фізичних осіб процедура на цьому одразу не закінчується. Спочатку фіксується розмір боргу, припиняється нарахування відсотків та штрафних санкцій. Проте загальна заборгованість може бути реструктуризована на певну кількість платежів. Крім того, якщо виявиться, що до ініціювання свого банкрутства боржник переписав майно на членів сім'ї чи інших родичів, то скористатися процедурою банкрутства він не зможе.

Банкрутство як спосіб переписати майно

У багатьох приватних боржників, які розглядають собі банкрутство, як із фінансового становища, виникає думка переписати майно. Щойно суд розпочинає банкрутство фізичних осіб, на такі дії вводиться мораторій, тобто заборона. Чи можна переписати майно завчасно?

З одного боку, Кодекс про банкрутство безпосередньо про це замовчує. Але у ст. 116, де йдеться про те, які документи повинен надати боржник, прямо вказується: декларації самої фізичної особи та членів її сім'ї за минулі 3 роки (причому це стосується навіть колишнього подружжя, з моменту розлучення яких не минуло 3 роки).

Відповідно, причиною відмови вибачити накопичений борг або списати частину заборгованості буде така: відсутність підстав відповідно до процедури банкрутства. Тобто процедура визнання неплатоспроможності буде завершена не на користь заявника.

У цьому складні складності проведення процедури для нього і одночасно переваги для тих, хто постраждав внаслідок шахрайських дій. Повного списання боргу без погашення у разі не відбудеться, оскільки судом нічого очікувати встановлено факт неплатоспроможності.

Тому боржнику не вдасться позбутися визнання та погашення своєї заборгованості. Або переписувати майно інших членів сім'ї необхідно пізніше, як по 3 роки на початок відкриття процедури під назвою «банкрутство фізичної особи».

Податкові наслідки банкрутства

Відповідно до процедури банкрутства слід розглянути ще можливі податкові наслідки від списання заборгованості. Частина або повна сума боргів можуть бути списані внаслідок таких операцій, як:

• Реструктуризація, не пов'язана безпосередньо із процедурою банкрутства. Для цього у списку документів має бути декларація про доходи, яка потім надається і до суду. Банкрутом має бути сплачено ПДФО, що перевищує ¼ мінімальної заробітної плати на 01.01 звітного фіскального року. Це необхідно для проведення та подальшого завершення виробництва.
• Реструктуризація кредитів, виданих в інвалюті. Суд може розглянути процес, якщо він проходитиме згідно із законом №1381. Існують причини у цьому випадку для звільнення боржника від сплати податку на доходи. Для цього запит має відповідати умовам закону.
• У разі визнання боржника банкрутом. Він звільняється від сплати ПДФО згідно з процедурою про банкрутство. Від боржника вимагатиметься подати декларацію про доходи та майновий стан. Вона буде основним документом, який візьме до уваги суд згідно з процедурою списання боргів. Якщо у боржника реалізовано майно в іпотеці, він може залишити заявку на компенсацію сплаченого ПДФО з держбюджету.

Податкові борги повністю можуть бути списані як безнадійні згідно, як це передбачено у процедурі про банкрутство, якщо фізособа визнана банкрутом.

Інші наслідки процедури банкрутства

Крім фіскальних, існують інші наслідки для фізичних осіб відповідно до процедури банкрутства, а також загальноприйнятої господарської практики в Україні. Ще кілька років це може безпосередньо впливати на його професійну та іншу діяльність, а саме:

• Протягом 5 найближчих років заборонено розпочинати нову процедуру банкрутства.
• Протягом 3 років ділова репутація такого боржника вважатиметься зіпсованою. Це виражатиметься в тому, що йому відмовлять практично всі кредитні установи, а особливо банки у будь-яких видах позик. Такій особі не дозволить стати навіть поручителем за кредитом свого родича.
• Банкрутство накладає заборону займатися професійною діяльністю адвоката чи нотаріуса, а також виконувати роботу, пов'язану з операціями фінансового моніторингу.
• Дані про фізичну особу згідно з процедурою банкрутства будуть внесені до українського реєстру кредитних історій. Це негативно позначиться отримання кредитів навіть у майбутньому, після закінчення періоду відновлення ділової репутації;
• Не кожне з підприємств погодиться влаштувати такого банкрута себе працювати, якщо у цьому виникне потреба.
• Протягом найближчих 5 років така фізична особа зобов'язана згідно із законом повідомляти потенційним кредиторам або поручителям про те, що вона була визнана банкрутом та пройшла процедуру банкрутства.

Інші обмеження господарської та професійної діяльності

Крім вищеописаних, фізичній особі доведеться зіткнутися з багатьма іншими перешкодами та обмеженнями. Тому слід ретельно зважувати рішення та намір стати потенційним банкрутом.

Як тільки буде оголошено про початок судового провадження до його закриття або протягом 120-денного періоду для фізичної особи передбачаються такі обмеження:

• виступати поручителем за кредитами чи іншими зобов'язаннями третіх осіб;
• оформляти будь-які договори позик, переведення чи переуступки боргу, і навіть довічного утримання;
• реалізовувати власне майно, вартість якого перевищує 10 мінімальних встановлених законом зарплат.

Судом можуть встановлюватися для боржника – фізичної особи та інші обмеження. Наприклад, йому може бути заборонено залишати територію України, укладати від свого імені будь-які господарські договори та інші професійні обмеження.

Як подати до суду заяву про банкрутство?

Щоб успішно подати до суду заяву щодо процедури банкрутства, вона має відповідати кодексу про банкрутство для фізичних осіб. Це означає, що у заяві обов'язково повинні міститися такі дані:

• найменування боржника з його контактними даними, місцезнаходженням, ІПН;
• найменування та контактні відомості кредитора;
• обставини на подання заяви (процедура банкрутства);
• вказівку у грошовому обчисленні суми вимог;
• Список супровідних документів.

Подавати заяву за процедурою банкрутства фізичної особи може як боржник, а й його кредитор. Крім того, кілька кредиторів можуть об'єднатися між собою та подати колективну заяву. У такому разі загальна заборгованість підсумовується.

Інші документи під час банкрутства

Крім самої заяви, запит згідно з процедурою банкрутства передбачає й інші документи:

• Підтвердження статусу фізичних осіб – підприємців чи відсутність такого статусу.
• Деталізований список кредиторів із зазначенням докладних сум боргу кожному їх. Потрібно вказувати назви кредиторів, терміни виникнення заборгованості, оскільки це також необхідно для судового провадження;
• опис майна потенційного банкрута з його докладним описом та документами, що підтверджують право власності.
• Документи, що підтверджують операції з майном боржника за рік, що передує подачі до суду заяви про банкрутство (те саме стосується частки у статутному капіталі юридичної особи або цінних паперів).
• Серед основних документів мають бути довідки з банків про відкриті рахунки та залишки на них (поточні, карткові, депозитні та інші).
• Відомості, що стосуються юридичної особи – роботодавця та копія трудової книжки.

Як може відбуватися банкрутство?

Оскільки процедура банкрутства вважається добровільною, фізична чи юридична особа має можливість її оскарження. Для цього господарський суд пропонує боржнику самостійно відшкодувати борги, що накопичилися в нього. Якщо ж не вдається досягти консенсусу, то питання списання боргів переходитиме до судової площини.

Провадження у справі про неплатоспроможність не може бути відкрито протягом 5 років, після визнання людини банкрутом, навіть якщо вона знову подасть відповідну заявку. Процес повторного визнання боржником можливий лише, якщо він повністю погасив старі борги, якими визнаний банкрутом раніше.

Якщо ж боржник планує оформляти нові договори позики чи поруки, він буде зобов'язаний повідомити потенційних кредиторів про колишню неможливість оплатити платежі. Такі вимоги передбачені згідно з процедурою банкрутства, що розраховані на всіх без винятку фізичних осіб.

Як після банкрутства стати знову платоспроможним

Після того, як відбудеться ухвалення рішення про неспроможність фізичної особи, у багатьох виникає потреба знову стати платоспроможною. Для цього закон передбачає практику реструктуризації боргів з метою їхнього поетапного погашення. Такий план встановлює суд, але вже після погашення основних, захищених законом зобов'язань:

• заборгованість за аліментами;
• сплата страхових обов'язкових внесків на пенсійне страхування;
• відшкодування шкоди та здоров'я третім особам та ін.

Кредитори також мають ухвалити програму відновлення платоспроможності потенційного банкрута. Якщо це не зроблено, то суд виносить ухвалу про визнання банкрутом фізичної особи. Така ймовірність збільшується, якщо боржник не має жодного майна для реалізації.

Банкрутство - обов'язки та права арбітражного керуючого

А, щоб поступово погашати сумарний борг банкрута, залучають арбітражного управляючого. Він представляє інтереси державних органів щодо компенсації втрат кредиторам. Його наділяють правами та обов'язками мати доступ до фінансової та іншої інформації, що стосується боржника: про доходи та фінансові кошти, про наявне майно, а також інші відомості, які вважаються конфіденційними для сторонніх.

Законодавство України щодо процедур банкрутства наділяє його досить широкими повноваженнями. Як і юридичної особи, він становить для громадянина бізнес план погашення його боргів. Це реструктуризація кредитів у іноземній валюті, зокрема, і тих, що не забезпечені запорукою.

Для зобов'язань без майна такий план передбачає часткове списання боргів (прощення). Використовуються також інші інструменти, щоб витягнути банкрута з становища.

Таким чином, людина, яка вирішила оголосити про свою неспроможність та банкрутство, має ретельно зважити наслідки від такого рішення. Причини для цього можуть бути різні, своєї ділової репутації він одразу втратить. Тому, можливо, є сенс пошукати й інші потенційні ресурси для погашення вимог кредиторів.