Амортизація

Термін амортизація - поняття в бухобліку, що означає перенесення вартості об'єкта (як може виступати матеріальний актив або основні засоби) у видаткову графу організації за зазначений період часу. Інвестування в засоби праці за допомогою амортизації дозволяє виконати перенесення вартості на продукцію, що випускається підприємством (пропоновані послуги, фронт робіт). З часом об'єкт списується до графи витрат, що дозволяє забезпечити максимально точний фінансовий результат протягом усього періоду експлуатації. Крім відображення фізичного, морального зношування у амортизація виконує ще одну важливу функцію: правильно зіставляє доходи та витрати.

Після повної амортизації основних засобів їхня залишкова (балансова) вартість стає рівною нулю або ліквідаційній вартості, якщо вона визначалася. Надалі об'єкт може використовуватися з такою вартістю або бути дооцінений. Як варіант взагалі списаний з балансу, якщо його використання неможливе і він не може бути модернізований.

Амортизація – ефективний інструмент зниження податку на прибуток. Цей податок розраховується так: із загального доходу підприємства/організації віднімається загальна сума амортизаційних відрахувань основних засобів (зокрема і активи нематеріальні).

Амортизація та податковий облік

Це поняття також використовується в податковому обліку щодо майна, що амортизується. Установка лімітів амортизаційних відрахувань встановлюється законодавчою базою, що дозволяє суттєво зменшити основу податку, що оподатковується.

Чинне законодавство (податкове) поділяє все існуюче майно на:

• не амортизується;
• амортизується.

У майна, що амортизується погашення вартості здійснюється за рахунок амортизації.

Що амортизується?

За розпорядженням податкового кодексу та за бухгалтерськими стандартами до майна, що амортизується, приватних виробництв, організацій, підприємства зараховуються об'єкти власності платника податків, які сприяють отриманню ним прибутку (машини, обладнання, результат інтелектуальної праці тощо). Також важливо звернути увагу на те, що амортизуються лише об'єкти з тривалим терміном експлуатації (більше 12 місяців).

Майно, яке не амортизується

Перерахуємо досить значний перелік об'єктів, які не підлягають амортизації:

• майно, яке було придбано або створено на бюджетні кошти;
• майно, що йде на зовнішнє благоустрій установи;
• що надійшло як цільових надходжень і належить некомерційним установам, організаціям;
• матеріали, сировина, що використовуються одноразово, з вартості автоматично переноситься у витрати;
• об'єкти майна, щодо яких було застосовано інвестиційне відрахування (податкове);
• матеріальні об'єкти, які перебувають на балансі організацій/установ бюджетного типу;
• законсервовані об'єкти (тривалість періоду невикористання від 3-х і більше місяців);
• будівлі, на офіційному рівні визнані витворами мистецтва;
• цінності, які не використовуються та законсервовані для цілей мобілізації;
• об'єкти, у яких з часом не змінюються споживчі властивості: земельні ділянки, музейні цінності та природні об'єкти (водоеми, лісові насадження тощо).
• матеріали, що не підлягають зносу та списанню;
• Також не проводиться розрахунок зносу об'єктів некомерційними організаціями у разі відсутності підприємницької діяльності.

Як нараховується амортизація, існуючі методи

На сьогоднішній день виділяють 5 способів проведення розрахунків на амортизацію:

• Лінійний (його ще називають прямолінійним).
• Кумулятивний.
• Зниження залишкової вартості.
• Прискорене зниження вартості (залишкової).
• Виробничий.

Для різних об'єктів доцільно використати певний метод. Кожен метод має свої переваги.

Лінійна методика

Основні особливості методу:

• річна амортизація = амортизована вартість/термін ефективної експлуатації об'єктів;
• щомісячна амортизація = річна амортизація/12 місяців.

Переваги:

• виняткова простота при використанні цієї методики;
• найчастіше використовується при розрахунку амортизаційних об'єктів стаціонарного типу, якими є різноманітні споруди, будівлі;
• найбільш розповсюджений;
• амортизацію рівномірно розподіляють весь період ефективної експлуатації.

Недоліки:

• у разі однакового проведення амортизаційних відрахувань за період часу чинники зносу об'єктів не враховуються;
• не рекомендується використовувати лінійну методику щодо промислового устаткування, транспортних засобів, обчислювальної техніки, тобто. для основних засобів, що залежать від таких факторів, як обсяги виробництва, тривалість експлуатаційного періоду тощо.

Методика зменшення вартості (залишкової)

Алгоритм використання цієї методики полягає в наступному:

• річна амортизація = залишкова вартість (на початку звітного періоду або первісна вартість) * річну норму амортизації;
• річна норма амортизації розраховується як різницю від 1 та результатом кореня ступеня років ефективного періоду експлуатації об'єктів з результату, досягнутого розподілом: вартість ліквідна/ на вартість первісну;
• сума амортизації протягом місяця розраховується так: річна сума/12 місяців.

Переваги:

• згідно з цією методикою, використання об'єктів проводиться з максимальною ефективністю припадає на перші роки;
• спосіб враховує як знос об'єкта, а й такі шкідливі чинники, як ресурс вироблення, моральне старіння тощо;
• з часом протягом усієї експлуатації об'єктів амортизаційна вартість поступово знижується;
• Найбільша сума амортизації має логічні обґрунтування лише на першому році використання.

Метод прискореного зниження вартості (залишкової)

Дана методика дозволяє розрахувати річну амортизаційну суму = вартість об'єкта залишкова (початкова) * подвоєну річну амортизаційну норму.

Розрахунок річної амортизаційної норми розраховується так: 100%/тривалість (у роках) періоду корисної експлуатації об'єкта.

Переваги:

• Технологія розрахунку максимально спрощена порівняно з попереднім способом.

Кумулятивна методика

Алгоритм розрахунку за кумулятивним способом:

• для використання цієї методи попередньо розраховується кумулятивний коефіцієнт;
• кумулятивний коефіцієнт = кількості тих, що залишилися до закінчення корисної експлуатації об'єкта років / на числову сумарну кількість років його корисної експлуатації;
• місячна амортизація – 1/12 від загальнорічної суми.

Переваги:

• коефіцієнт (кумулятивний) = амортизаційну норму;
• зменшення амортизаційної суми здійснюється з допомогою кумулятивного коефіцієнта (норми), а чи не з допомогою зниження бази;
• зменшення амортизації, розрахованої таким чином, відбувається рівними частинами щороку;
• при завершенні корисного періоду експлуатації об'єкта його ліквідаційна та залишкова вартості порівнюються.

Виробнича методика

Особливості:

• місячна амортизація = фактичний місячний обсяг робіт, товарів або послуг, що виконуються * амортизаційну виробничу ставку;
• виробнича ставка = вартість (амортизаційна) загального обсягу запланованих послуг, товарів чи робіт, одержуваних із залученням основних засобів;
• щоб ця методика могла бути задіяна, необхідно забезпечити наявність на виробництві даних, що стосуються очікуваної кількості робіт, товарів або послуг, що потребують залучення основних засобів;
• залежно від типу виконуваних робіт або кількості товарів одиниці вимірювання фактичного обсягу, що виготовляються, можуть відрізнятися: квадратні метри, штуки, гроші, кілограми і т. д.

Переваги:

• найповніше забезпечення розподілу вартості пропонованих товарів чи послуг, виконаних робіт;
• максимальне економічне обґрунтування об'єктів, зайнятих у виробничому процесі безпосередньо (обладнання, машини/верстати, транспорт);
• при підрахунку планової калькуляції собівартості різних товарів чи видів діяльності важливою складовою є показник амортизації (з розрахунку 1 одиницю продукції незалежно від виду діяльності).

Недоліки:

• складно використовувати цю методику у випадках, коли точне визначення очікуваного обсягу товарів чи послуг, одержуваних завдяки використанню конкретного об'єкта, неможливо чи дуже складно виявити незалежно від причин.

Як проводиться вибір необхідної методи нарахування амортизації

Спосіб нарахування амортизації в деяких випадках встановлюються законодавчо (для конкретно визначених об'єктів). Найчастіше компанія робить вибір самостійно. Обов'язкова умова: обраний компанією метод амортизації має однаково застосовуватися до всіх однорідних об'єктів протягом усього корисного експлуатаційного періоду.

Важливо враховувати, що нарахування амортизації здійснюється як у бухгалтерських, і у податкових обліках. Щоб максимально спростити обчислення необхідно вибрати один загальний спосіб нарахувань амортизації. Якщо для компанії вигідніший розрахунок амортизації рівними частками, то ідеально підійде перший спосіб. У випадках коли вигідніше списання основної частини вартості у початковому експлуатаційному періоді – краще вибрати другу та третю методу.

Термін корисного використання

При нарахуванні амортизації необхідно враховувати мінімальні терміни ефективного використання основних засобів, що регулюються податковим законодавством. Винятками є випадки, у яких використовується виробничий метод.

Розраховуючи термін ефективної експлуатації основних засобів важливо брати до уваги:

• очікуваний рівень морального/фізичного зношування матеріального об'єкта, неефективність його модернізації/ремонту;
• потужнісні характеристики обраного об'єкта, його продуктивність;
• вивчити наявні обмеження щодо термінів експлуатації.

Існує груповий розподіл майна, що амортизується, що має свій термін корисної експлуатації:

• Перша група - період корисної експлуатації триває 1-2 роки;
• Друга - тривалість періоду від 2 до 3 років;
• 3-я – період збільшений від 3 до 5 років;
• 4-а – тривалість розрахована на 5-7 років;
• 5-а – період триває від 7 до 10 років;
• 6-а - протяжність періоду варіюється в межах від 10 до 15 років;
• 7-а - триває від 15 до 20 років;
• 8-а - термін корисної експлуатації розширено до 20-25 років;
• 9-а – тривалість періоду збільшена до 25-30 років;
• 10-а – максимальний період корисного використання розрахований на 30 і більше років.

Проведення основних засобів з амортизації

Вибрана методика нарахування амортизації обов'язково відображається установою в обліковій політиці. В описі потрібно вказати:

• процес нарахування зносу та спосіб його відображення;
• дані субрахунків;
• обраний підприємством спосіб виявлення періоду корисної експлуатації основних засобів;
• сума амортизаційних відрахувань протягом року;
• списання амортизації ОС.

Періоди нарахування амортизації

Нарахування амортизації провадиться підприємством, організацією, установою протягом усього експлуатаційного періоду присутніх основних засобів. Початок періоду експлуатації збігається із зарахуванням об'єкта на баланс, відразу після встановлення періоду нарахування амортизації та фіксації об'єкта в розпорядчому акті. У разі модернізації, ремонту, реконструкції, консервації, добудови чи консервації основних засобів нарахування амортизації тимчасово припиняється.

Механізми, що використовуються при нарахуванні амортизації

Амортизація налічується:

• щомісяця, починаючи з наступного місяця з визнання об'єктом придатним для корисної експлуатації;
• Використовуючи виробничу методику, дата нарахувань починається з наступного дня, з моменту визнання об'єкта економічно придатним до корисної експлуатації.

Припинення амортизаційних нарахувань:

• починаючи з наступного місяця з моменту переведення об'єкта на реконструкцію, добудову, модернізацію, вибуття;
• використовуючи виробничу методику з дати, що настає за датою його вибуття.